17 липня 2026 року Шепетівська громада схилила голови у глибокій скорботі, зустрівши та провівши в останню земну дорогу свого земляка — старшого солдата, гранатометника стрілецького батальйону Андрія Вікторовича Зайця. Воїн загинув наприкінці 2024 року на Донеччині. Понад рік і сім місяців родина перебувала у гнітючій невідомості, яка остаточно розвіялася лише після підтвердження ДНК-експертизи.
10 липня Шепетівська громада зі скорботою провела в останню земну дорогу мужнього Захисника України — головного сержанта Дмитра Вікторовича Антонюка. Воїн, який присвятив захисту Батьківщини більшу частину свого дорослого життя, помер у лікарні під час довгоочікуваної відпустки.
7 липня Шепетівська громада зі скорботою попрощалася зі своїм земляком — 19-річним Нікітою Руслановичем Кармашем. Юнак, який ніс службу оператором відділення безпілотних авіаційних комплексів штурмового батальйону, героїчно загинув на Дніпропетровщині, захищаючи Україну.
30 червня Шепетівська громада схилила голови у глибокій скорботі, прощаючись із солдатом, стрільцем десантно-штурмового батальйону Максимом Сергійовичем Пирожком. Життя молодого воїна обірвалося на Донеччині ще влітку 2025 року, проте майже рік згорьована родина жила надією знайти його живим.
22 червня Шепетівська громада знову схилила голови у глибокій скорботі, віддаючи шану та проводжаючи в останню земну дорогу вірного сина України — старшого солдата, гранатометника десантно-штурмового батальйону Руслана Васильовича Шаровського.
2 червня у Шепетівці громада провела в останню земну дорогу полеглого захисника — солдата Мосійчука Віталія Олеговича. Номер обслуги гранатометного відділення розвідувального батальйону до останнього подиху залишався вірним військовій присязі, захищаючи наш спокій.
Шепетівська громада схилила голови у глибокій скорботі, прощаючись із ще одним своїм відважним захисником. 27 травня 2026 року «на щиті» до рідного міста назавжди повернувся Геннадій Леонідович Камінський — стрілець-помічник гранатометника роти морської піхоти. Два роки воїн вважався зниклим безвісти, залишаючи рідним лише надію, яка, на жаль, обірвалася офіційним підтвердженням його загибелі в боях на Херсонщині.
7 травня серце Шепетівської громади знову стиснув біль, адже на щиті додому повернувся Тишков Микола Григорович.
У Шепетівці, місцевою знаменитістю стала безпритульна собака на кличку Пашка. Тварина щоранку приєднується до загальнонаціональної хвилини мовчання біля Алеї пам’яті Героїв та «підспівує» під час виконання державного гімну. Про незвичну поведінку чотирилапої патріотки розповіли мешканці міста.
4 травня Шепетівська громада, схиливши голови, зустріла свого Захисника — оператора БПЛА інженерно-саперної роти Олега Лізанця.
Сайт міста Шепетівка ©2005-2026
Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання на shepetivka.com.ua