площа Тараса Шевченка

Сьогодні, 9 грудня, Шепетівка знову у жалобі. В останню земну дорогу громада проводжала земляка, солдата Малюшкевича Георгія Олександровича, 12 серпня 1987 року народження, гранатометника десантно-штурмового батальйону, який загинув у бою на Донеччині, віддав своє життя за те, щоб його родина жила під мирним небом.

1 грудня Шепетівська громада об’єдналась, щоб вшанувати світлу пам’ять солдата Габінета Дмитра Володимировича, стрільця-снайпера 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону, який загинув мужньо виконавши військовий обов’язок у бою за Україну.

25 листопада Шепетівська громада у пошані схилила голови перед земляком, Кондратюком Володимиром Петровичем, стрільцем-помічником гранатометника 2 десантно-штурмового відділення 1 десантно-штормового взводу 4 десантно-штурмової роти 1 десантно- штурмового батальйону, який, відданий військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок, загинув у бою за Україну 11 серпня 2024 року в курській області.

Не залишилося нікого, кого б не зачепила велика війна. Родич, друг чи колега на фронті, поранення, втрата, вступ до війська — війна стосується кожного. Важке, невимовне горе й пекучий біль знову увірвалися у серце Шепетівської громади…

19 листопада у скорботному мовчанні Шепетівська громада проводжала в останню земну дорогу мужнього воїна Михайла Миколайовича Павлушка. Про це повідомили у міській раді.

Знову біль, що не має меж, стискає серця. Знову війна безжально вириває з наших рядів найдорожчих. 20 жовтня у Шепетівці до лав Небесного війська громада проводжала старшого солдата Вільгоцького Юрія Олександровича.

6 жовтня у Шепетівці громада зібралася, щоб у спільній скорботі провести в останню земну дорогу сержанта Пазиняка Миколу Борисовича, який повернувся додому «на щиті».

4 жовтня серце Шепетівки знову плакало гіркими сльозами. Громада прощалася із солдатом Пипичем Олександром Олександровичем, водієм З десантно-штурмового відділення 1 десантно-штурмового взводу З десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону, мужнім воїном, який виборював право на життя та свободу України і,  внаслідок влучання ворожого fpv-дрону, загинув 27 вересня 2025 року у бою на Покровському напрямку Донецької області.

Горе, сум і жалоба не полишають Шепетівську громаду, не дають зняти чорні стрічки. 3 жовтня, стоячи на колінах, у Шепетівці знову прощалися із воїном, який загинув за Україну, командиром гармати самохідного артилерійського взводу, самохідного артилерійської батареї, самохідного артилерійського дивізіону сержантом Рябим Іваном Анатолійовичем.

2 жовтня шепетівчани знову прощаються з воїном та бачать жахливе обличчя війни, бо вона твердим поступом ввійшла у дім нашої громади із страшною звісткою… Припинило битись гаряче серце героя – мужнього воїна, старшого лейтенанта Савчука Олега Олександровича.