2 вересня 2025 року Шепетівка зупинилася у скорботі. На площі імені Тараса Шевченка громада проводжала в останню путь свого земляка — старшого солдата Олександра Володимировича Романова, який віддав своє життя на вівтар свободи й незалежності України.

30 серпня, у Міжнародний день жертв насильницьких зникнень, Україна вкотре нагадує світові про справжнє обличчя московії та її злочинного режиму. Цей день для нашої громади набув особливого й гіркого змісту: ми попрощалися з нашим земляком, воїном Збройних сил України — Віталієм Івановичем Костушевичем, який загинув у бою 24 серпня, у День Незалежності України.

Шепетівка вкотре долучилася до акції «Незламні мають бути вільними». На центральній площі громади зібралися, щоб підтримати українських захисників, які перебувають у полоні, та згадати тих, чиї долі досі залишаються невідомими. Про це розповіли у міській раді.

Сьогодні Шепетівка схилила голови у скорботі. Громада проводжала в останню путь свого земляка — молодшого сержанта Романа Борисовича Паламарчука, який загинув у бою за Україну.

13 серпня 2025 року Шепетівка, схиливши голови та ставши на коліна, зустріла і провела у засвіти свого захисника — сержанта, командира гранатометного 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 9 стрілецької роти 3 стрілецького батальйону Вадима Васильовича Мороза.

29 липня Шепетівська громада, схиляючи голови у скорботі, знову проводжала в останню земну дорогу воїна – Сторожука Івана Васильовича, водія електрика 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти.

23 червня Шепетівська громада зустрічала ще одного полеглого земляка. «На щиті» повернувся хоробрий воїн, стрілець-снайпер 1 десантно-штурмового відділення, 1 десантно-штурмового взводу, 1 десантно-штурмової роти, 1 десантно-штурмового батальйону, штаб-сержант Водясов Олег Анатолійович.

18 червня 2025 року чорне крило смерті знову оповило Шепетівську громаду. Схиливши голову у пошані, шепетівчани зустрічали ще одного земляка, свого Захисника, оператора відділення радіоелектронної боротьби, старшого солдата Вільбіцького Андрія Андрійовича, який загинув, боронячи свій край.

17 червня 2025 року Шепетівська громада коридором пошани зустрічала полеглого Захисника – радіотелефоніста 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти, солдата Анпольцева Олександра Геннадійовича.

28 травня «на щиті» до рідної Шепетівки повернувся командир гранатометного відділення гранатометного взводу механізованого батальйону, молодший сержант Лукань Владислав Володимирович.