«Один з росіян вибіг з РПГ у нашу сторону. Якби не його смерть – була би наша смерть. То був мій перший двохсотий ворог в моєму списку», – розповідає військовий.
У вересні 2024 року він знову вирушив на Донецький напрямок. Під час одного з боїв він отримав важке поранення. Кинув гранату в бік противника, після чого ворожа граната прилетіла у відповідь. Олексій втратив око, але не здався.
«Я чув, як вони заходять. Кров заливала здорове око, але першого з них я «задвохсотив». Встиг підняти зброю – влучив йому в голову. Потім почали закидати мене гранатами», – згадує воїн.
Лікарі дістали з його тіла понад десять уламків. Попри важке поранення, Олексій не збирається полишати службу. Сьогодні 22-річний незламний воїн проходить лікування та реабілітацію, але вже будує плани на майбутнє в лавах Національної гвардії України.
Неймовірну історію про бій віч-на-віч і жагу до життя дивіться у сюжеті Суспільного.
