У полі стихає глухий гуркіт вибухів – мінометний розрахунок нетішинських нацгвардійців завершує чергову серію вогневих завдань. У повітрі ще відчутний запах пороху, автомобіль VAMTAC швидко розвертається, і екіпаж за лічені секунди готується змінити позицію. Усе відпрацьовано до автоматизму: розгорнутись, відпрацювати, згорнутись і зникнути, поки ворог навіть не встиг визначити точку пострілу.

Після повернення з передової нацгвардійці Нетішина відновлювали емоційний баланс, знижували рівень стресу та поступово адаптувалися до мирного життя. Це все під час декомпресії.

Три місяці тримав оборону під Покровськом, пережив артилерійський обстріл, але не зупинив роботу свого розрахунку. Ворог намагався будь-що прорвати оборону, але українські захисники вистояли. І чимала заслуга в цьому гвардійського мінометника з Нетішина на псевдо Гор.

У Нетішинській гімназії «Гармонія» відбувся незвичайний відкритий урок. Його провели військовослужбовці місцевого підрозділу Національної гвардії України. Цього разу діти познайомились з роботою кінологічної пари – старшого кінолога головного сержанта Сергія Рудюка та його бельгійської вівчарки Зари.

Темною ніччю над лісом біля Нетішина завис дрон, який виглядав майже як світловий об’єкт з іншого світу. Місцеві могли подумати, що це НЛО, але насправді це був український гексакоптер «Вампір» та екіпаж нетішинських нацгвардійців, які проводили крайній навчальний політ перед ротацією на схід.

Нетішинський гвардієць Олег Дем’янчук отримав почесний нагрудний знак командувача Національної гвардії України «За стійкість та незламність». Його шлях – це приклад відданості присязі, мужності й незламного духу.

Символічний перший удар у матчі «Верес» – «Шахтар» цього разу належав не зіркам футболу, а людині, яка добре знає ціну кожного кроку на землі – начальнику служби безпілотних літальних апаратів нетішинського підрозділу Національної гвардії України лейтенанту Дмитру Монаху. Поруч із ним його маленький син Давид.

Збивати ворожі дрони зенітною артилерією тренуються нетішинські нацгвардійці. Бійці відпрацьовують розгортання та ведення вогню з рухомого зенітно-артилерійського комплексу С-60 у складі мобільних вогневих груп.

«Постріл!» – дає команду гвардієць, і трикілограмовий боєприпас виривається зі ствола міномета. Після такого мало хто з окупантів виживає. Але окрім потужності зброї, потрібно вміло нею користуватись. Тому нацгвардійці з Нетішина постійно відточують навички прицілювання та влучної стрільби.

«Перед кожним виїздом не думаєш про себе. Думки за побратимів, за сім’ю, за те, щоб усе зробити правильно. Без помилок. Щоб усі повернулися», – так говорить про свою службу боєць підрозділу спецпризначення Нацгвардії з позивним Ярмола. Він служить у Нетішині. А його шлях до цього почався ще до повномасштабного вторгнення. Спочатку була строкова служба в Маріуполі. А потім уклав контракт і став спецпризначенцем у Нетішині.