Суспільство — Сайт міста Шепетівка
Козаком наш сьогоднішній герой став не заради гарної форми та моди на минувшину. Причому, у зрілому віці, покинувши заради цього доволі прибутковий бізнес. А все тому, що кров героїчних предків-козаків таки дала про себе знати.
Парк відпочинку – один з неповторних куточків нашого міста. Шепетівчани щасливі, що мають такий дар природи у самому центрі. Яка ж це краса! Стоять ялини й сосни, як вартові, схожі на масу колон, у верхах яких є щось могутнє і дивно пишне, і все це приманює якимись дивними чарами…
У свої 83 роки Ганна Мовчан щодня робить зарядку, щонеділі ходить у монастир, любить співати і куховарити. Попри хвороби, самотність, втрату близьких людей, вона ніколи не сидить на місці і не скаржиться на своє становище. Її оптимізму і любові до життя вистачило б на кількох людей. 
Другий місяць минає, як на обійсті вчительського подружжя Павлюків у селі Пашуках Шепетівського району живе журавель. Худеньке пташеня, яке випало з гнізда, вже перетворилося на повноправного «господаря» двор.
Нарешті до нашого міста дійшла довгоочікувана весна, шепетівчани вже готуються до великодніх та першотравневих свят, до пори виїздів на природу та роботи на дачних ділянках. Та поза увагою багатьох опинився той факт, що міський голова цього місяця відзначатиме важливу дату - рівно два з половиною років, як він керує нашим містом, тобто екватор терміну своїх повноважень. Два з половиною років - це більш ніж достатній строк щоб поставити оцінку діяльності мера, тим більше, що сам Сергій Андрійович не надто полюбляє звітувати громаді про свою роботу. Тому разом спробуємо пригадати всі досягнення та невдачі нашого керманича.
Допит - це проста по своїй суті процесуальна дія, в ході якої слідчий ставить питання, щоб встановити обставини по справі. Однак допит в Україні - процедура досить стресова. Всього одне спілкування зі слідчим може стати мотивом для перекваліфікації із свідка на підозрюваного.
Багато хто з нас, проходячи ввечері неосвітленою вулицею і спотикаючись об ями на асфальті, починає лаяти усіх навколо, починаючи від двірника, котрий не підмів недопалки з тротуару і закінчуючи Президентом, який припустив оцей бардак в країні. Трапляється це через те, що ми відокремлюємо себе від держави, вважаючи що держава – це дещо абстрактне, щось, що винне громадянам, оскільки громадяни сплачують податки. До певної міри це так, але громадянин відрізняється від просто платника податків тим, що має право і обов’язок направляти діяльність державного апарату на суспільне і в тому числі своє благо. Якщо ж він цього не робить, то несе частку…
Знову у місті гостро постає питання про існування базару на Проспекті Миру. На ті ж самі граблі вкотре наступає міська влада.
0
репостів
0
репостів