Доки "Шепетівка енергоінвест" недолуго виправдовується в місцевих ЗМІ та на власному сайті, заборгованість за газопостачання перед НАК “Нафтогаз-Україна” вже становить близько 44 мільйонів гривень. Більше того, виправдовуючись вони самі ж визнали, що всі модернізації на підприємстві виконувались не за інвестиційні кошти, а за кошти шепетівчан, тому що в той час як мешканці справно платили за тепло, підприємство за енергоносії практично не сплачувало нічого. Рядові працівники підприємства також стверджують, що в своїх звітах керівництво ТОВ також свідомо завищувало ціни нових котлів, щоб штучно роздути розміри грошових вливань. У складній ситуації опинилася Шепетівка. Здавалося б до нового опалювального сезону ще вдосталь часу, проте існує ризик, що шепетівчани осінні холоди зустрічатимуть із холодними батареями. Нагадаємо, що Шепетівське підприємство теплових мереж, яке забезпечує опаленням місто, у 2011 році було передано у концесію ТОВ “Шепетівці Енергоінвест”. З того часу як в одного, так і в іншого підприємства почали рости борги.

З трибуни Євромайдану та Майданів на місцях неодноразово лунали вимоги щодо люстрації осіб, що заплямували себе корупційними діяннями та співпрацею зі злочинним режимом Януковича. Та чи так просто здійснити цей акт, не маючи Закону Про люстрацію, щоб не перетворити його на полювання на відьом або ж висікти самих себе, якщо звільнені колаборанти повернуться на свої посади за рішеннями судів. Адже, незважаючи на соціальний запит на очищення влади знизу доверху, ці працівники перебувають під захистом Кодексу законів про працю, тому аргументи щодо їх звільнення мусять бути «залізобетонними», щоб будь-який суд не зміг їх спростувати.

У радянські часи 40-тисячна Шепетівка, райцентр на півночі Хмельницької області, гордо носила статус міста комсомольської слави в СРСР. Тут було споруджено — методом всесоюзної комсомольської будови — унікальний музей Миколи Островського і величний пам'ятник видатному землякові. Коли ж почала писатися історія нової Української держави, музей і пам'ятник залишилися, а ось їхню концепцію довелося змінювати: комуністична ідеологія поступилася місцем ідеям гуманізму та сили людського духу. Але внаслідок розпаду СРСР і деідеологізації життя ріки екскурсантів різко обміліли, а відтак і марнославство Шепетівки стало танути, як сніг на сонці. Проте на зламі тисячоліть містяни з цікавістю зауважили стрімке службове зростання ще однієї своєї землячки — Валентини Матвієнко, в дівоцтві — Тютіної. І почали спостерігати за її успіхами з уболіванням та любов'ю.