Найголовніше сьогодні - мир!

Болить серце за долю народу і країни. Хочеться кричати від безсилля, коли бачиш безпорадність (чи злочинну бездіяльність?..) тих, хто повинен бути твердим у прийнятті рішень щодо захисту рубежів нашої Батьківщини.

Члени Шепетівської літературно-мистецької студії «Доля» протягом усього часу не припиняли роботу щодо популяризації рідної мови, не забували про неньку Україну, яку нагло ґвалтують на наших очах. Мимоволі всі студійці, поети, художники, музиканти, наразі стали політиками, тому що неможливо жити без обговорення подій, що відбувалися в Криму, чи мають місце сьогодні на сході.

Постійне відчуття незахищеності, навіть сором перед дітьми, що ми не можемо їх захистити… Біль наших сердець виливається у таких стрічках:

Жодне наше зібрання не проходить без читання віршів про події в Україні та виконання народної пісні. Саме в піснях черпаємо натхнення і сили жити та творити.

4 березня цього року, напередодні Жіночого свята, відбулася зустріч в АРТ-кафе «Хвилинка». Студійці читали власні вірші та співали народні пісні, присвячені Жінці-матері.

Окремо згадали про матерів, які втратили синів під час подій на Майдані.

19 березня 2014 року в приміщенні бібліотеки ім. М. Коцюбинського відбулося справжнє Свято Поезії з нагоди святкування Міжнародного Дня поезії. Знову ж таки, найбільше віршів пролунало на тему сьогодення: «Як прикро, що не станемо братами», «Таке не снилося й в страшному сні», «Облесливим не вір братів словам», та ряд інших.

26 березня цього року відбулася зустріч поетів Катерини Дяченко, Віри Кухарук та Леоніда Жмурко з студентами Шепетівського технікуму ПДАТУ (Подільського державного аграрно-технічного університету). До речі, Леонід є випускником цього закладу.

І знову лунали вірші про Шевченка, патріотичні вірші. Адже неможливо виховувати нове покоління без елементів патріотизму, що проявляють у наш час окремі сміливці, які, слава Богу, ще не перевелися на Вкраїні.

А наступного дня в читальному залі бібліотеки ім. М.Коцюбинського було організовано виставку «Війні - ні!» за участю поетів студії «Доля» Віри Кухарук, Катерини Дяченко, Анатолія Малюка, Антоніни Осецької, Тетяни Кушнірук, Миколи Марходея, які висловили свої переживання та відношення до теперішніх подій у віршах.

Навіть у страшному сні воїнам-фронтовикам не могло приснитися, що їхні діти і онуки будуть гинути в Афганістані, а в правнуків стрілятимуть зі снайперських гвинтівок в центрі столиці на Майдані, а, згодом, на землю, де проливалася братня кров українців і росіян, прийдуть ті самі брати, але уже окупантами.

Заради власної гідності багато українців сьогодні готові жертвувати життям. Тому основне завдання всіх - захистити подарований нам батьками та дідами МИР.