Природньо, що кожна людина хоче жити довго та щасливо. Запорукою повноцінного життя є здоров'я, дбати про яке має сама людина. Здоровий спосіб життя - найбільш ефективний метод не розгубити потенціалу, яким при народженні наділила матінка-природа. Проте, багато людей не дотримуються навіть елементарних норм. В першу чергу, це стосується паління. Це одна із найбільш небезпечних звичок не лише для здоров'я курця, але й тих, хто його оточує.
Історія і сучасність України, українського народу – це творіння Героїв України, це діло людей, які віддали всі свої сили і своє життя для добра народу: його свободи і державності, могутності і процвітання, миру і спокою. Сучасну героїчну історію творять воїни Збройних Сил України, які ось уже шостий рік зі зброєю в руках захищають свою землю. Здавалось би, у тривожний час думки людей повністю зайняті пандемією, але ми не маємо права забувати, що тепер існують два фронти.
2020 рік подарував нам багато ювілейних дат відомих людей з Шепетівщини. І ось в травні припадає ще одна. Свій 65-й рік святкує поет-сатирик, журналіст, уродженець села Городище Береза Юрій Павлович. Більше про нього знають на Рівненщині, де він сьогодні проживає. Але й на Шепетівщині не забувають.
У культурі кожного народу є речі, які яскраво відображають його особливу національну традицію. В Україні таким символом є вишиванка – своєрідний унікальний код українського етносу з зашифрованими оберегами та знаками.Традиційно в Україні День вишиванки відзначається в третій четвер травня. Цьогоріч він припадає на 21 травня.
Історія України, як і будь якої іншої держави, – це тісне переплетіння регіональних візій минулого у єдине ціле. Для того, щоб зрозуміти регіональний контекст історії на перший план виходить краєзнавство. Краєзнавство, як наука, починає розвиватись на теренах України ще з ХІХ ст., як перший етап національного відродження. У ХХІ ст. значно розширюється методологія та можливості цієї науки, єдиним залишається завдання – пізнати регіональні особливості плину історії. Одним із визначних краєзнавців Шепетівщини був Олександр Леонідович Лукашенко.
Щороку у третю неділю травня Україна відзначає День пам'яті жертв політичних репресій. До роковин Великого терору ми познайомимо вас, як відбувався Великий терор на Шепетівщині 1937-1938 рр.
Його свіжі висловлювання підірвали мережу. 25-річний борець вільного стилю Богдан Грицай пригадав Олександрові Усик чимало образливих, а часто – відверто антиукраїнських висловлювань, і викликав одіозного боксера на бій без правил.
А Грицай в інтерв’ю «Главкому» розказав: розуміє, на що йде, розуміє, яку реакцію реакцію спортивної спільноти може викликати. Але вона його не надто бентежить. Борець налаштований боротися за місце в олімпійському Токіо і впевнений, що це йому під силу.
Богдан Грицай розповів, звідки росте коріння його патріотичності, чому у збірній з вільної боротьби панують… проросійські настрої, й пригадав, як жбурляв бруківку під час Революції Гідності.
Інколи здається, що пожовтілі від часу фронтові листи - солдатські трикутнички та листівки й досі пахнуть порохом і димом, адже писав їх солдат в перерві між боями, на межі життя і смерті. І в ці хвилини він думав про ті місця, де народився, де залишив матір, дружину, дітей, сестру чи кохану. Пам'ять про найрідніших людей підтримувала його в найважчі часи, давала йому сили вистояти, перемогти.
Два новачки вищої ліги шепетівський "Темп" і вінницька "Нива" стали справжніми відкриттями футбьольного сезону 1993-94 років, зайнявши найвищі місця в історії клубів. Беззаперечно такий прорив в шепетівської команди стався завдяки Джумберу Нішніанідзе, який майже всі зароблені кошти у своєму будівельному кооперативі вкладав у спорт. Зараз нікого не здивуєш базами будівельних матеріалів, як от centr-stroy.dp.ua, але тоді за низької конкуренції можна було сколотити цілий статок на будівництві. Отож давайте пригадаємо як ці два клуби пліч-о-пліч будували історію Футболу України, що передувало цим подіям і чому цей прорив вдався.
У фондах Музею пропаганди зберігаються рукописи Безчасного О.М. «Історія – життя, життя – історія (сторінки історії локомотивного депо)», « В бою та праці (спогади ветеранів Другої світової війни та ветеранів праці). Автором рукописних книг зібрано, впорядковано спогади багатьох ветеранів: Д.А.Бєлого, П.С.Мойсеєва, П.Ф.Гайдея, В.П.Хвещука, В.Д.Сазонова, П.К.Власюка, М.І.Васьковського... Це хвилююча розповідь очевидців, учасників бойових дій на різних фронтах війни. Вражає розповідь Олексія Михайловича про свій нелегкий шлях поневірянь у роки воєнного лихоліття.
Сайт міста Шепетівка ©2005-2026
Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання на shepetivka.com.ua