Довідково: Контузія (або акубаротравма) — це ураження організму, що виникає внаслідок раптової дії потужної повітряної або водної ударної хвилі. Навіть якщо зовні пошкодження непомітні, наслідки для нервової системи та внутрішніх органів можуть бути критичними та потребувати тривалого лікування і реабілітації.
Від мирної праці до захисту кордонів
Олександр Олексійович Дзіндзірук народився восени 1975 року. Все його життя було нерозривно пов’язане з рідним селом Нараївка. Односельці згадують його як надзвичайно світлу та привітну людину. Після служби в армії Олександр повернувся додому, де працював у місцевому господарстві, знаючи ціну справжньої праці на землі.
Проте мирне життя перервала війна. У березні 2025 року Олександр не став ховатися від викликів часу і добровільно став на захист держави, змінивши цивільний одяг на піксель прикордонника.
Найважчий «останній фронт»
Бойовий шлях Олександра пролягав через запеклі бої на Харківському напрямку. Саме там, під час виконання бойових завдань на передовій, він отримав важку контузію. Це поранення стало початком його останнього, найважчого семимісячного фронту — боротьби за власне життя.
«Сім місяців Олександр боровся з хворобою так само мужньо, як колись боронив кордон. Він хотів жити, хотів ще раз побачити мирну весну у рідному дворі. Але 9 травня серце Героя втомилося і зупинилося назавжди», — згадують у громаді.
Останній земний уклін
Церемонія прощання зібрала сотні людей: рідних, друзів, бойових побратимів та десятки небайдужих жителів громади. Людський «коридор пам’яті», схилені прапори та спільна молитва стали символом безмежної вдячності за його жертовний подвиг.
Слова співчуття мамі та брату військовослужбовця висловили сільський голова Маргарита Медведюк та виконавчий комітет Ганнопільської сільської ради.
«Неможливо знайти слова, які б загоїли цей біль. Олександр назавжди залишиться у пам’яті громади добрим, світлим і щирим чоловіком, який любив життя, людей і свою Батьківщину», — йдеться у повідомленні сільської ради.
Поховали Олександра Дзіндзірука з усіма військовими почестями на кладовищі у рідній Нараївці. Його ім'я назавжди вписане в історію громади як символ незламності та вірності присязі.
Вічна пам’ять та слава Герою!
