Довідково: Статус «зниклий безвісти за особливих обставин» є одним із найважчих випробувань для родин військовослужбовців. За офіційними даними, в Україні наразі налічуються тисячі таких воїнів. Створення подібних пам’ятних знаків має на меті дати рідним місце для вшанування та молитви, символізуючи, що громада пам’ятає про кожного бійця, незалежно від наявності офіційних підтверджень.
Символ віри та незламності
Пам’ятний знак «Серце надії» було встановлено як символ того, що життєвий зв’язок між громадою та її захисниками не переривається. Це місце пам’яті, де біль переплітається з вірою у повернення або, принаймні, встановлення істини про долю Героїв.
«"Серце надії" стало символом того, що кожного з них чекають вдома, пам’ятають та моляться за їх повернення. Нехай воно стане символом єдності, підтримки та віри у те, що всі наші захисники будуть знайдені», — зазначили у Крупецькій сільській територіальній громаді.
Церемонія відкриття та освячення
Урочисте відкриття знаку супроводжувалося спільним молебнем. Право відкрити меморіал надали керівництву громади та, що найважливіше, найріднішим людям зниклих воїнів — тим, хто щодня живе цією надією.
Участь у відкритті взяли:
- голова громади Валерій Михалюк та староста Олександр Смолій;
- Любов Шпарук — матір воїна В’ячеслава Шпарука;
- Катерина Зощук — дружина воїна Олександра Зощука.
Отець Василь здійснив чин освячення пам’ятного знаку та провів молебень за здоров’я захисників, які перебувають у полоні чи в статусі зниклих безвісти, а також за сили та витримку для їхніх родин.
Значення для громади
Відкриття «Серця надії» стало ще одним кроком у підтримці родин військовослужбовців. Для жителів Головлівського округу це не просто архітектурна форма, а спільна обітниця не забувати подвиг своїх земляків.
Захід завершився покладанням квітів та тихою молитвою за всіх, хто тримав і тримає небо над Україною, але досі не повернувся до рідного порогу.
