Шепетівка прощалася з полеглим командиром гармати, сержантом Іваном Рябим

Іван Рябий народився 24 липня 1990 року в місті Шепетівка у родині Анатолія та Наталії Рябих. В сім’ї зростали ще брат Степан та сестра Валентина. Дітей єднала щира братерська любов і взаємна підтримка, яка завжди допомагала долати життєві труднощі. Іван ріс щирим і чуйним хлопчиком, завжди готовим допомогти, його відкрите серце притягували друзів, яких у нього було чимало.

У 2005 році сім’я пережила тяжке випробування – пішов із життя батько Івана. Ця втрата стала великою раною для рідних і назавжди залишила глибокий слід у серці сина. З 1996 по 2007 рік хлопець навчався у Шепетівській школі №6. У шкільні роки Іван виявляв інтерес не лише до навчання, він любив працювати руками, вмів майструвати.

У 2007-2008 роках, юнак навчався у Черкаському державному ліцеї, де отримав професію слюсаря з ремонту автомобілів, йому подобалося працювати з технікою. У 2008 році був призваний на строкову військову службу, де проявив себе дисциплінованим та відповідальним.

У 2010-2015 роках, служив за контрактом у Києві, у підрозділі поліції «Грифон». Це був важливий і відповідальний етап його становлення як чоловіка і захисника. Згодом деякий час працював на Шепетівському ремонтному заводі. Згодом переїхав до міста Славута, де з 2018 року працював у торговельному центрі «Епіцентр» на посаді начальника відділу. Колеги згадують його як справедливого, відповідального керівника, який завжди знаходив спільну мову з людьми, умів надихати і підтримати.

Знайомство з майбутньою дружиною Оксаною швидко переросло у справжні щирі почуття. Разом вони пройшли десять років життя – з радощами й труднощами, підтримуючи одне одного у всьому. У серпні 2023 року Іван та Оксана поєднали свої долі у шлюбі.

Іван мав цікаву роботу, теплий дім, кохану дружину, маму, брата й сестру, які були для нього найціннішим скарбом. Він любив туристичні походи, природу, подорожі, був життєрадісним і активним.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, його молодший брат Степан став на захист України. Іван не міг залишатися осторонь, адже приклад брата був для нього важливим. У січні 2023 року він добровільно вступив до лав Збройних Сил України. Служив у 33-й окремій механізованій бригаді на посаді командира гармати самохідного артилерійського взводу артилерійського дивізіону. На фронті проявив себе як мужній і відданий воїн.

22 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку сержант Іван Рябий загинув, отримавши смертельне поранення. За мужність і героїзм нагороджений Орденом «Хрест Хоробрості» та відзнакою «Учасник бойових дій». У Героя залишилися дружина, мама, брат і сестра. Для них, як і для багатьох, хто знав Івана, його смерть стала непоправною втратою.

Івана Анатолійовича Рябого пам’ятатимуть як світлу, добру, сильну людину, яка завжди була поруч у важкі хвилини. Пам’ятатимуть його щирість, усмішку, готовність допомогти і величезну любов до життя, яке стало прикладом справжньої відданості Батьківщині. Його жертва — це заповіт для кожного з нас жити гідно і цінувати те, за що він боровся.

Наш земляк назавжди залишиться у серцях своїх побратимів, рідних та всіх, хто знав його як щирого, доброго й відданого сина України.

Герої не вмирають!

Шепетівська міська рада