Невимовний біль і туга переповнюють кожного, адже у небуття пішов молодий чоловік, якому б ще жити й жити, втішатися мирною працею на рідній землі, мріяти, будувати плани на щасливе майбутнє, кохати свою дружину, ростити донечку... Та невблаганна смерть навіки перекреслила усі життєві плани, осиротила ще одну українську родину, залишивши по собі лише біль та незагойну рану у зболених серцях найрідніших людей.
Церемонія прощання пройшла у рідному селі захисника. На фото із траурною стрічкою посміхається молодий хлопець у військовій формі. Це фото Віталій прислав додому рідним, коли ще був живим, проте вже на крок від смерті...
Заупокійне богослужіння за українським воїном відбулось у місцевому храмі. «Вічна пам’ять, вічний покій» - злітали під куполи храму слова заупокійної молитви, хвилюючо-бентежного молитвоспіву храмового хору, відлунюючись у душах людей, у мерехтінні свічок і свічечок: «Господи, Боже наш, прийми в Царство Небесне померлого, упокій його душу»...
Відлунав сумний збройний салют за вірним сином України, за дорогою дитиною, братом, чоловіком, батьком, земляком. Поховали мужнього воїна з усіма військовими почестями в рідному селі, що було для оборонця місцем наснаги та сили.
Людина може прожити довго та нічого значимого після себе не залишити, а може прожити життя коротке, проте таке, що залишить великий слід і пам'ять серед багатьох поколінь. Це стосується наших загиблих/померлих Новітніх Героїв, життя яких, їхні мрії та сподівання продовжує забирати безжальна війна.
Вічна пам'ять і слава Герою України!
Ізяславська міська рада
