Різдвяне знайомство та спадковість родинних традицій
Історія родини розпочалася на Різдво 2005 року. Тетяна разом із молоддю ходила колядувати, і спільна подруга запропонувала привітати по телефону її знайомого Леоніда. Після колядки між молодими людьми зав'язалося спілкування, яке згодом переросло у міцний шлюб.
Багатодітність для подружжя є природним способом життя, адже обоє зростали у великих сім'ях. Тетяна була найстаршою серед 14 дітей у батьків, які виховували як рідних, так і прийомних та опікунських дітей. Леонід також походить із родини, де зростало 10 дітей (шість братів та чотири сестри). Наразі у батьків Леоніда підростає вже 70 онуків, а у його сестер та братів також великі сім'ї — від 7 до 13 дітей.
Взаємодопомога, 18 сотих городу та розподіл обов'язків
Організація побуту у великому будинку вимагає чіткої дисципліни. День у родині починається о пів на восьму ранку. Навчання дітей у школі організоване у дві зміни, що дозволяє уникнути ранкових черг та зборів. Перші страви Тетяна готує у шестилітрових каструлях, а діти активно допомагають на кухні: син Давид відповідає за чищення цибулі, а син Віталій є беззмінним майстром із приготування картопляного пюре.
Прибирання та миття посуду в домі відбуваються за чітким графіком. Спільними зусиллями родина обробляє 18 сотих городу — цьогоріч діти самостійно зібрали врожай картоплі всього за пів дня. Батько сімейства працює будівельником і розповідає, що після важкого робочого дня діти завжди радісно зустрічають його дома.
Родинні свята та молитва за мир в Україні
У родині Семенчуків дотримуються традиції гучно святкувати народження кожної дитини — на домашні свята в оселі збирається до 60 гостей. Попри щоденні клопоти, батьки наголошують, що діти вчать їх терпінню та самоконтролю.
Важливою сімейною традицією є щовечірнє зібрання на спільну молитву. Під час повітряних тривог та ворожих атак родина разом молиться за безпеку України, захист військовослужбовців та за те, щоб ворожі ракети й безпілотники не завдавали шкоди людям.
