історія

Багато обдарованих, яскравих і харизматичних особистостей, що ввійшли до пантеону слави інших країн, завдячують частині своїх життєвих біографій Шепетівщині. Так сталося з Ігнацієм Яном Падеревським - відомою постаттю 19 століття, світової слави піаністом, композитором, громадським діячом, політиком, прем’єр-міністром Польщі. Цю особистість ми відкрили для себе у 2012 році, коли в Україні проходив фестиваль його імені у Львові. В шепетівському музеї теж відзначили дні пошанування відомого на увесь світ І. Я. Падеревського.

Теперішня територія України бачила чимало військових конфліктів, хто тільки не спочиває на нашій українській землі: французькі воїни, англійські, німецькі, австрійські, польські...В "Архелогической карте Волынской губернии" В. Антоновича є згадка про те, що в Зеленцях на полі битви в 1840 році стояв хрест з латинським написом в пам'ять полякам, що полягли у битві 1792 року [1, с.100]. Хрест цей довго пам'ятали старожили та з часом землі були переорані і пам'ятного знаку не стало. Чому ж ми нічого не знали про битву, яка відбулась на теренах нашої землі?

Минулого вечора в міському будинку культури відбулася презентація книжки Михайла Полодюка "Невідомі сторінки історії Шепетівщини". Це вже друга його книга, першою був історико-краєзнавчий нарис про село Мальованку, малу Батьківщину автора.

Вийшов з друку черговий збірник документів кандидата історичних наук, доктора філософії, директора Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г.С. Пшеничного Владислава Берковського «Націоналістичний рух Опору на півночі Хмельниччини (1943-1948 рр.)». Днями її презентували в славутському Палаці культури.

Щорічно з нагоди Дня партизанської слави у шепетівському професійному ліцеї проводиться першість ліцею з футболу на кубок імені Володі Ковальчука. Кубок переможцям змагань завжди вручається на місці, де 31 грудня 1943 року фашисти живцем спалили юного підпільника. 

9 липня в читальному залі районної бібліотеки зібралося  чимало відвідувачів, на історичну годину «Валентин Садовський – громадський і політичний діяч» присвячена 130 – річчю від дня народження. Цього року Верховна Рада України прийняла постанову «Про відзначення пам`ятних дат і ювілеїв на державному рівні» де і згадується  ім`я Валентина Васильовича.

В обласному літературно-меморіальному музеї М. Островського працювала «Археологічна майстерня» під керівництвом завідувача відділом історії Хмельницького обласного краєзнавчого музею, археолога Сергія Демидка. В заході взяло участь більше 20 учасників, зокрема юні учні-краєзнавці та вчителі історії з Шепетівки та району.

У кожного народу, нації, кожної країни є особистості, імена яких є надзвичайно важливими для утвердження національної державності та національної ідеї. Вони мають величезне значення для розуміння історичного процесу. Одне з таких історичних імен, зважаючи на специфіку його громадської, політичної, наукової діяльності, державницької політики та приналежності до еміграційно-націоналістичного табору, було загублене і стерте з історичної пам’яті українців на 70 років. Але за допомогою науковців ім’я Валентина Садовського повернулося з небуття.

Якщо дивитись на панораму міста Шепетівки з висоти пташиного польоту, музей Миколи Островського нагадує жорна - невід'ємний колись елемент в кожній українській оселі. Згадалось це тому, що за драмою Уласа Самчука "Шумлять жорна" жорна - це символ незнищенності українців. Через твір проходить думка: мовляв, хоч би як було важко українцям, хоч би як їх пригнічували окупанти, вони все одно здатні виживати у складних умовах.

Ще зі шкільної лави ми знайомимось з «Колисковою», «Досвітніми вогнями», «Давньою казкою», «Лісовою піснею» Лесі Українки. Здавалося б, що до цього часу про поетесу вже було стільки написано літератури та досліджено її життя, що відомо про всі потаємні куточки біографії. Але все ж таки, досі існують маловідомі сторінки життя поетеси.