Життєвий шлях та цивільна праця
Сергій Корсун народився 24 грудня 1972 року в місті Славуті. Навчався у Славутській загальноосвітній школі № 1.
З вересеня 1988 по травень 1991 року здобував фах електрогазозварювальника у професійно-технічному училищі № 23 міста Нетішина. Після проходження строкової військової служби у Житомирі (1991–1993 рр.) розпочав трудову діяльність.
Протягом цивільного життя працював на багатьох підприємствах рідного краю, користуючись повагою та авторитетом серед колег:
- 1993–1997 рр.: газоелектрозварювальник на Славутському підприємстві з забезпечення нафтопродуктами;
- 2004–2008 рр.: водій у фінансовому управлінні Славутської районної державної адміністрації;
- 2010–2019 рр.: охоронець у Славутській міській раді;
- 2019 р.: молодший оператор АЗС № 7;
- з серпня 2020 р.: водій автотранспортних засобів на дільниці механізації КП «Славутське ЖКО».
У січні 1998 року Сергій одружився. Разом із дружиною Ольгою вони виховали двох синів — Петра та Віктора.
Військова служба та захист України
З перших тижнів повномасштабного російського вторгнення, 22 березня 2022 року, Сергій Корсун був мобілізований до лав Збройних Сил України. Початково проходив службу на посаді водія-механіка у військовій частині 3618 на Львівщині у званні старшого солдата. Навесні 2023 року після лікування у військових шпиталях Львова та Чернівців повернувся до виконання службових обов'язків.
У травні 2024 року Сергія Миколайовича було переведено до резервної роти 67-ї окремої механізованої бригади (військова частина 4123) та направлено на Донецький напрямок. Отримавши звання молодшого сержанта, він обійняв посаду командира стрілецького відділення (спеціальність — гранатометник) та разом із побратимами стримував ворога на Лиманському напрямку — поблизу населених пунктів Новосадове, Невське та Терни біля річки Чорний Жеребець.
Останній бій та тривалі пошуки
10 жовтня 2024 року воїн востаннє вийшов на зв'язок із матір'ю перед виходом на бойові позиції. У ніч на 18 жовтня 2024 року в районі населеного пункту Новосадове Краматорського району під час пересування до точки евакуації група військовослужбовців потрапила під щільний мінометний обстріл та атаки ворожих дронів, після чого зв'язок із Сергієм Корсуном обірвався.
Майже два роки родина та близькі не припиняли пошуків. Наприкінці вересня 2026 року, завдяки проведенню ідентифікації тіл, повернутих у червні 2025 року під час репатріації з території країни-агресора, особу загиблого Героя було офіційно підтверджено.
Співчуття та вшанування пам'яті
Провести Захисника в останню дорогу зібралися рідні, близькі, побратими, представники міської ради та жителі Славутської громади.
Висловлюємо найщиріші співчуття дружині Ользі, синам Петру та Віктор, матері Броніславі Йосипівні, батькові Миколі Платоновичу, сестрі Оксані та всій родині полеглого воїна. Поділяємо ваш невимовний біль та сумуємо разом із вами.
Вічна слава та світла пам’ять Захиснику України Сергію Корсуну!
