Адміністратор пабліку "Підслухано в Шепетівці" відреагував на мій запис блогу, з викриттям його особи, відеозверненням. Пропоную його вашій увазі нижче.

Іноді дурість декого потрібно лікувати, щоб він цю дурість не поширював на інших. Гадаю багатьом відомий паблік у соціальній мережі Вконтакті, в якій діти діляться різною фігньою та любовними переживаннями типу "хлопчик, який колупався лівою рукою у правій ноздрі носа біля школи, знай ти милий, відгукнись!". Тільки приправлено це ще більшою кількістю граматичних помилок та матюків, одним словом -  нічого цікавого для адекватної дорослої людини. Зізнаюсь, іноді і сам захожу в цей паблік, для того щоб подивитись, чим же живе зараз молоде покоління. В останній час адміна пабліка вже занадто заносить на поворотах, тому на сторінках цього блогу спробую навчити його, як правильно себе поводити, бо всі коментарі у себе він видаляє.

Львівський спортивний журналіст Любомир Кузьмяк, який поділився з нами такими цікавими матеріалами, як інтерв'ю з Гоча Жоржоліані, Юрієм Габіскірія, Шотою Нішніанідзе, Георгієм Кондратьєвим, братами Капанадзе та інші знатними футболістами шепетівщини, за проханням редакції сайту виклав раритетне відео, на якому шепетівському "Темпу" вручають Кубок України з футболу.

Якщо це правда, то я лише можу приєднатись до привітань:-)

Методи разводу все прогресують та прогресують... Я вже писав про книжкові клуби, безпрограшні лотереї і тд. Але таке ось ноу хау мене просто в ступор поставило.

Скажу відрверто, не хотілось чіпати наших горе-заколотників з УДАРу. Після безуспішних спроб перевороту, спонсорованих колишніми ділками епохи Антонюка, їх персони абсолютно перестали мене цікавити. Та бачу, вони ніяк не заспокояться, в коментарях до наших матеріалів та на форумі вони продовжують й надалі себе виставляти ярими апазіціанерами, бити себе в груди і кричати, що в місті диктатура. Підкину їм ще одну нагоду про це покричати.

«Полювання на відьом», що відбувалося по всій Європі в період з другої полови ХУ ст.. по ХУ11 ст., є яскравою і кривавою плямою в історії людства. Ця тема  була б забута, якби не набула поширена в 21 ст. і отримала новий виток свого  розвитку в Шепетівці, коли «вишукуються та розкриваються» все нові та нові факти «страшних діянь» працівників гуманітарної сфери Шепетівщини. А розпочалась епопея «інквізицій» із  звинувачень директорів шкіл в хабарництві, звинувачення працівників освіти та бібліотек в  сепаратизмі, звільненням директора  Шепетівського ліцею та завідувача бібліотекою. Лише не спрацювала гільйотина над головою директора музичної школи, яка в неодноразових судових процесах відстояла свою честь. Але агонія інквізиторів не має меж. Допити свідків, пред’явлення звинувачень, численні моральні «тортури», розпочались в музичній школі на загальних зборах колективу  та продовжилися на засіданнях виконкомів міської Ради. І тут постає риторичне питання «А судді, хто?». В новостворений «суддівський комітет» увійшли, відомі всій Шепетівці, скандалісти В. Монтач, Л.Легка, Л.Щерба, О.Яровий та багато інших. А очолила цю команду людина, в посадові обов’язки якої входить піклування...

День виборів, 26 жовтня, все ближче і ближче. Вже традиційно з цієї нагоди ми запускаємо опитування на сайті та в наших групах в соціальних мережах.

Сьогодні з нами звязалась людина, яка дуже просила опублікувати текст про нашого новопризначеного начальница міліції Борщука Миколау Васильовича. Судячи з тексту, це лист до міністра МВС України. Хочу наголосити, що інформація нами не перевірена, тому публікуємо її в блогах. Сподіваємось разом з вами ми зможемо чи підтвердити чи спростувати її достовірність. Але якщо наведені факти підтвердяться, то сам факт призачення такого начальника міліції виглядає дуже обурливим. Словом, запрошуємо прочитати текст нижче і допомогти нам у вивченні даного питання.

"Час жити по-новому" - гордо звучить рубрика в Шепетівському віснику від 11 вересня 2014 року, але чомусь цей слоган проходить повз вуха редактора та колективу газети. Старі брудні методи просування кандидатів у депутати наші журналісти використовують і зараз.