Матеріали від "Свободи"
РИНКОВІ ВІЙНИ
Про те, в яких умовах продають деякі продавці продукти харчування на шепетівських ринках не варто вже і писати, бо ж всі це давно вже знають. Дехто кладе їх просто на землю підстеливши брудну газету під курячі стегенця на яких інколи сидить зграя горобців ... Що до цього владі, вона ж бо там не купує, а нашим мешканцям це вже стало нормою. Та ось, раптом, за ініціативи керівництва міста в червні 2011 року депутати з про-владної більшості та їх прислужники, наслідуючи «регіональних» депутатів Верховної Ради, приймають рішення про так зване впорядкування вуличної торгівлі в місті. Нарешті, подумали ви.. Проте, торкнулося це рішення чомусь не всього міста, а лише частини вулиці К. Маркса біля центрального ринку. Чому можновладці, керовані Сергієм Антоню-ком, взялися «впорядковувати» торгівлю лише від «Дружби» до центрального входу на ринок знає, мабуть, лише сам мер. Бо коли роздратовані підприємці прийшли з ним на зустріч, С.А., незважаючи на прийняті його ж поплічниками рішення, з «барского плєча» дозволяє їм там якийсь час продовжити торгівлю. Проте, вже через деякий час комунальна інспекція розпочинає їм виписувати за це штрафи. Коментуючи цю ситуацію, можновладці посилалися на те, що ці підприємці продають продукцію дешевше ніж ті, що в магазинах і цим шкодять їм, а отже і наповненню бюджету. Рядових покупців тут звичайно ніхто не питав, і їхні інте-
реси, як завжди, владі десь.
Здивована таким однобоким підходом група підприємців продовжувала ходити коридорами влади, шукаючи правди. Їх відправляли від одного чиновника до іншого, аж поки не підказали, що без волі Антонюка ніхто їм не зарадить. Пішли до мера, а той сказав (нагадаємо, було рішення його ж депутатів, а це як закон на місцевому рівні), щоб ставали на тротуар перед судом. Та їх ніхто не чекав, та і без відповідного рішення міської ради міліція їх звідти швиденько повиганяла. Почали вони шукати, хто ж з депутатів винесе на сесію проект рішення про надання їм дозволу на торгівлю. Всі, окрім свободівців, налякані можливим тиском на них з боку Сергія Антонюка відмовились навіть порушувати в раді дане питання. 29 березня відповідно до рішення фракції ВО «СВОБОДА» проект такого рішення було винесено на розгляд депутатів. За підтримку позиції підприємців проголосувало 10 депутатів, міський голова (з притаманною йому посмішкою) утримався при голосуванні, утримались і всі підконтрольні йому депутати. Отже рішення не прийнято. Щасливі депутати з більшості розійшлися по своїх роботах і бізнесах, а цим людям біля «ДРУЖБИ», що робити?
Депутати від ВО «СВОБОДА» вважають, що наводити порядок, але не вибірково. Спершу потрібно створити для людей належні умови роботи, а не просто забороняти.
НОВІ ТАРИФИ ЗА НАДАНІ КОМУНАЛЬНІ ПОСЛУГИ ВЖЕ НЕ ЗА ГОРАМИ
7 квітня 2011 року в Шепетівці перед приміщенням міської ради проходив мітинг членів ВО «СВОБОДА» та шепетівчан проти запровадження необдуманої комунальної реформи. Того дня при поіменному голосуванні депутати не наважились виступити проти громади, але вже через якийсь час (після проведеної розмови серед непокірних) на ринок комунальних послуг міста з «легкої руки» Сергія Антонюка було допущено приватні компанії УК «УПРАВ-ДОМ» (Романа Тихончука) та УК «ЖИТЛОФОНД» (Дмитра Цегелі). В грудні (як Ви пам'ятаєте) група депутатів від ВО «СВОБОДА» ініціювала перевірити правильність нарахування оплати комунальних послуг, які надають нові компанії шепетівчанам. Це звернення депутати з більшості проігнорували, а міський голова відмовчався.
І от настав квітень 2012 року. Працівники приватного підприємства від УК «ЖИТЛОФОНД» почали проводи у дворах багатоповерхівок на проспекті Миру громадські слухання про встановлення нових тарифів на свої послуги. Як же ж реагують шепетівчани на такі витівки? Умовно наших земляків можна поділити на три категорії: «байдужі» (яких все це не цікавить, вони ж бо зайняті, а це ..), «хитрі» ( думають, що не прийшовши на слухання, зроблять їх нелегітимними і нових тарифів не приймуть) та «небайдужі», ті хто посварився з організаторами і вважає, що їх виступи десь будуть оприлюднені і працівники приватного підприємства прониклися їх аргументами. На справді, найбільш зацікавлена в нових цінах на
комунальні послуги: особа, що стоїть за приватними компаніями, керівники приватних структур та їх працівники, частина керівного складу яких працює і в комунальному підприємстві, і в приватника (отримує по дві зарплати).
Усі мешканці помиляються . Закон виписав процедури громадських слухань таким чином, що організаторів цікавить лише сам факт їх проведення, а не результат. Вони десь проведуть їх, а десь напишуть протоколи, хто там буде розбиратися, в якому дворі вони були і скільки там було мешканців. А звідси випливає висновок, що подальші тарифи в руках депутатів та членів виконкому, саме ці люди мають право голосувати за пропозицію приватних структур. Саме ви , зустрівшись із цією категорією владців можете їх переконати в доцільності прийняття цього кроку.
Щоб довго не пояснювати, хто стоїть за цим усим наведемо цитату Сергія Антонюка: « Управлінська компанія має зберегти, або зменшити вартість надання послуг», «Я беру на себе відповідальність за проведення реформ у місті». Як буде відповідати перед шепетівча-нами Антонюк? І як можна після цього дивитися в очі мешканцям міста?
Шепетівчани, не будьте байдужими! Ре-гіонали, очолювані Сергієм Антонюком, вже однією рукою залізли нам в кишені ще у 2011 році, а зараз підвищать ще і тарифи на комунальні послуги.
Таксі, а що ж далі?
Служб таксі в Шепетівці багато, є навіть кілька громадських об'єднань. На перший погляд місто живе, таксисти працюють чітко і сьогодні немає проблем швидко дістатися з одного кінця міста в інший в будь-який час дня і вночі. Проте, як виявилось, і тут не все гаразд. Ще у 2010 році до новообраного міського голови С. Антонюка звернулася група таксистів, які працювали легально (за документами), які доводили, що серед їхніх колег є багато таких, які працюють без ліцензій, без дозволів. Цілих півтора роки ініціативна група стукала у всі двері виконкому , а влада робила вигляд, що нічого не помічає.
Аж ось навесні 2012 року містом поширились чутки про те, що фахівці виконкому за вказівкою міського голови зробили запит до ОДПІ, державного реєстратора та навіть до самих підприємців, які надають послуги у використанні радіочастот нашим таксистам. На перший погляд ситуацію мають привести до порядку, проте, невгамовні чутки поширюють інформацію, що після перетряски все візьме під себе (через підставну особу) один високопосадовець. Що ж це буде за порядок і хто його хоче взяти під (на) себе? Вже найближчим часом все стане відомо.
ГОРЕ ДОПЛАТИ ДІТЯМ ВІЙНИ
Як стало відомо уряд, зараз докладає великих зусиль, щоб втілити в життя соціальну політику президента В. Януковича. До яскравих прикладів такої п. можна віднести доплату, визначену урядом України дітям війни. Щоб зрозуміти усю трагікомічність ініціатив глави держави та роботи уряду Азарова, потрібно лише поглянути на табличку:
Дата доплати Прож. Мінімум для непрацюючих Доплата за місяць Кошти доплати на 1 день
з 1.01. 2012р. 822 грн. 57 грн. 54 коп. 1 грн. 92 коп.
з 1.04.2012 р. 838 грн. 58 грн.66 коп. 1 грн. 96 коп.
з 1.07.2012 р. 844 грн. 59 грн.08 коп. 1 грн. 97 коп.
з 1.10.2012 р. 856 грн. 59 грн. 92 коп. 2 грн. 00 коп
з 1.12.2012 р. 864 грн. 60 гри.48 коп. 2 грн. 02 коп.
А тепер давайте разом подивимося на те, що в нас в Шепетівці можна купити в день на 1 грн. 92 коп. Отож бо, як кажуть, тут потрібно добре подумати та починати дякувати їм усім за їх урядову працю. А яка ж титанічна робота ведеться М. Азаровим та С. Тігіпком .
Одна з пенсіонерок (дитина війни) сказала, згадуючи описані виступи вчителів 1 грудня 2011 року на підтримку правлячого режиму: Шкода, що вони (регіонали) не розвішують оголошень про мітинги на підтримку уряду та президента, бо як дізнаємося про місце і час, то зберемося, прийдемо і скажемо, як ми їх «любимо». І подивимося в очі тим безсовісним вчителям, які зі страху готові на все. І це буде від чистого серця.
І буде сад, і буде...
9 березня голова обласної адміністрації Ядуха клав вінок до пам'ятника Шевченку в Хмельницькому, Янукович на гелікоптері залетів аж до Канева. Наші є місцеві регіонали чи то через ногонєдєржаніє і головонєварєніє після 8 марта, чи то за відсутності коштів на вінок, а чи побоюючись зустрічі з свободівцями та бютівцями на площу Шевченка не вийшли. Вкотре вляпались. Але вочевидь це востаннє.
Щоб виправити допущені помилки, вони почали активно готуватись до двохсотрічного ювілею великого Кобзаря. Куди вже тут дінешся - єнакіївський президент оголосив 2014-й ювілейним роком. Тож потрібно поспішати. От і вирішила міська біомедична гуманітарна команда, як подейкують, розробити проект створення на площі Т. Шевченка... саду каменів. Ну тобто, щоб було так, як в японців. Поставлять до каменя, що стоїть вже майже десятиліття, ще штук зо 29 і приходь милуйся та медитуй. Правда, цей сад каменів за їхнім задумом, кажуть, має бути цікавіший, ніж японський. Японські камені без назви, а нашим планують дати імена Леніна, Сталіна, Ворошилова, Брежнєва, Будьонного, Фурманова, Петра, Катерини, Віктора, Табачника, Бузини.
Що може бути кращим? Стоїш біля вікна на третьому поверсі, милуєшся витвором та линеш уявою до. Та розмовляєш з отим ожилим камінням. І для чого ті клопоти, з якимось пам'ятником, що їх затіяли попередники?
А може все таки варто повернутись авангардистам на рідну землю, яка всіх нас народила, та й подумати як всім разом, громадою завершити будівництво пам'ятника духовному лідеру нації - Тарасу Григоровичу Шевченку? До того ж рахунок на цю добру справу відкритий вже давно, тільки не полінуйтесь декілька разів опублікувати його в місцевій пресі та на офіційному сайті міської ради. Впевнений, що громадою зведемо в місті пам'ятник Тарасу Шевченку, і всі бажаючі будуть ідти не до каменя, а до Кобзаря.
Маразми нашого міста
Фотографію цього оголошення, яке з'явилося на одному із будинків по Старокос-тянтинівському шосе, приніс депутатам від ВО «СВОБОДА» один із його мешканців вже після завершення опалювального сезону. Невідомо, скільки таких оголошень протягом опалюваль- ного сезону було розклеєно по місту.
Проте, це може бути одним із хитромудрих методів економії газу на опалення. Цікаво, що для нової влади люди несуть колективну відповідальність за протиправні дії інших. Адміністрація Шепетівського підприємства теплових мереж порушила права людей. Ні міська влада, ні правоохоронні органи на таке свавілля не реагували. Вони мабуть і не знали, або зробили вигляд, що не знають про такі речі. Для них «життя покращується», а що робити мешканцям будинку?
Мешканець О. хотів звернутися до відповідних структур, проте, це оголошення виявилося без печатки та вихідних даних.
І що це за такі «нові» порядки в Шепетівці, якщо по місту таке робиться? Подейкують, що місто взагалі закінчило опалювальний сезон з веливими боргами і що навіть, незважаючи на низькі температури в дитсадках не дозволяли включати опалення.
ОБ”ЯВА
Ваш будинок відключений від теплопостачання, в зв”язку з тим, що жителі будинку зливають воду з системи опалення в каналізацію, що призвило до зупинки котельні. Будинок буде підключений після припинення зливу води із системи опалення
Адміністрація ПІП ГМ.
Хто дасть відповідь?
В так званому звіті міського голови про річну діяльність не раз з кращого боку згадувалось державне підприємство «Шепетівський ремонтний завод». Очевидно міський голова вважає, що і він якимось боком причетний до високих показників підприємства в минулому році. Туди, не так давно, навіть першого чоловіка області водили. Та після цього тут почалось. Чи то ядуха напала, чи то місцевий дохтор-мер наврочив? Сказати важко. Точного діагнозу чи аналізу не поставиш -підприємство закритого типу. Та по місту ще з зими почали повзти чутки про те, що частина працівників згадуваного підприємства стали різко втрачати орієнтацію в просторі. Замість того, щоб прямувати до прохідної «ШРЗ» більше півсотні робітників завертали до міськрайонного центру зайнятості. Про причину цього явища мовчать як на підприємстві, так і в мерській пресі.
А от про успішну роботу підприємств Південно-Західної залізниці та про залізничників, яких в місті не одна сотня, наші владці чомусь майже не згадували. Вочевидь боялись наврочити. Та все ж про них заговорили. Тільки не в кабінетах чи в місцевій пресі, а на вулицях міста. Зокрема про те, що майже два місяці тому завалилась покрівля ремонтного цеху локомотивного депо пояснень ні від керівництва залізниці, ні від місцевих МНС-ників Шепетівчани так і не почули. А варто було б. Тоді не було б в місті цих не перевірених чуток та зайвих балачок чи то про терористичний акт, чи то плановий демонтаж даху після нещодавнього ремонту приміщення. Хто і коли почне говорити шепетівчанам правду?
А"папа"рулить
Про те що апетит приходить під час вживання їжі відомо не лише дієтологам, а й більшості пересічних українців. Вони про це не тільки знають, а й щодня бачать. Бачать, як головні кабани та кнурі намагаються якомога більше вижерти з державного корита під назвою бюджет. А коли їм здається, що «жратви в кориті» замало, починають лізти до інших годівниць. Тут вони спочатку діяли за принципом хочеш вести бізнес, віддай десятину. Потім наставили ікла і сказали десятини мало — давай половину. А зараз настовбичивши щитину, з налитими кров'ю очима вимагають - віддай все, а ні — то...
Є спритні учні підсвинки, які швидко засвоїли загальнодержавну свинячу грамоту і на місцях. За прикладом ходити далеко не потрібно. Досить хоча б трішки постаратись розібратись у тому, що у нас робиться в міських пасажирських перевезеннях. Зрозумів місцевий свин, що тут можна погріти руки і почав організовувати та контролювати діяльність цих перевезень не так, як вимагає закон, а «рулити» так, як вважає за потрібне. До того ж, щоб мати відповідний зиск. По-перше зиск з можливого дерибану державної субвенції шляхом збільшення цифри перевезених пільговиків на деяких маршрутах. Тільки один факт про що говорить! Так, нещодавно газета «Шепетівка» надрукувала коротеньке повідомлення про те, що за день на одному з міських маршрутів було перевезено майже півтори тисячі пасажирів-пільговиків. Цифра ніби й реальна, але як власник цього маршруту ухитрявся запхати до одного автобуса понад 150 пенсіонерів та інших пільговиків, залишається загадкою. Крім того, в цьому автобусі мали одночасно перебувати ще понад 100 осіб без пільг. А чи можливо особі, яка здійснювала контроль за кількістю перевезених пасажирів було заздалегідь доведено цифру пільговиків, яку нібито перевезли.
До речі, власник цього маршруту (про нього нещодавно так гарно писав колишній член програми регуляторної реформи в Україні) на сьогодні грубо обмежує можливості шепетівчан в отриманні якісних послуг в мі-
ських перевезеннях. Зокрема, він скоротив до мінімуму (однієї!) кількість одиниць транспорту на маршрутах №4, №6, №6-А, №9, №10. Та на таке грубе порушення конкурсних умов наш уважний і дбайливий мер-голова ані пари з уст. Крім того, останнім часом цей же власник відмінив по неділях рух міських автобусів на маршруті №4, та в суботу і неділю на маршруті №6-А, а на маршруті №7 замість багатомісних автобусів, як це було передбачено конкурсом, пустив «бусики».
Варто було автору статті при підготовці матеріалів до згаданої публікації поцікавитись і питанням про те, скільки офіційно влаштовано водіїв та обслуговуючого персоналу у найбільшого міського перевізника. Адже як водій може відповідати за безпеку пасажирів, якщо він не закріплений за робочим місцем, тобто не працевлаштований. Виходить, за кермом сидить не законний водій, а примара, яка не несе жодної відповідальності. Нам же, за неофіційними даними, відомо, що у цього власника штат водіїв майже вдвічі менший, аніж кількість маршрутних автобусів, що курсують містом. Чого ж про це не знають а ні АС, а ні працівники відповідних контролюючих органів, а ні люди, що працюють в міській диспетчерській службі маршрутних перевезень. Та складається враження, що вони цього беззаконня просто не бажають бачити. Не тільки не бажають, а й всіляко сприяють загарбанню ринку маршрутних перевезень однією особою. Ще одним доказом цього є той факт, що на одному з міських маршрутів, де довгий час працював один перевізник, грубо порушивши закон України, пустили ще одного. І це саме того, який зменшив кількість одиниць техніки на згаданих маршрутах. Отож найближчим часом нас буде возити один «успішний» перевізник під чуйним прикриттям головного керманича. Тоді вони зможуть повністю нехтувати Законом України «Про автомобільний транспорт» і рулити «по понятіям», які склались в країні Партії регіонів.
Я країни іншої не знаю
В Сполучених Штатах Америки, Польщі останнім часом в зв'язку зі зменшенням поставок іранської нафти подорожчав бензин. Як повідомила кореспондентка Українського радіо — тепер власники авто пересідають на громадський транспорт. Це для них дешевше.
І в нас непроста ситуація з бензином та його захмарними цінами. Нехай наш автолюби-тель-пенсіонер позаправляє свого сталевого коня хоч би раз на тиждень: повний бак бензину вартуватиме близько 500 гривень. На скільки йому вистачить пенсії? А в Америці знайшовся один (потрапив до книги рекордів Гіннеса), що їздив на роботу (щодня!) за тисячу кілометрів. Щонайменше він спалював два баки бензину в один бік. А ще ж треба було повернутись додому в той же день! Через територію кількох штатів!
І як він не загнив до цього часу, той клятий капіталізм! Україна прив'язана до одного постачальника. Та й майже всі нафтопереробні заводи (крім, здається, Лисичанського) ще за часів Кучми дивним чином опинилися в руках «старшого брата». Як тільки світові ціни на бензин скачуть вгору або на носі посівна кампанія, в нас бензин дорожчає. Криза в світі минає, там бензин дешевшає. І у нас же нафтові монополісти «забувають»знижувати, бо розпочинається збиральна кампанія. Буває, що уряд хоче домовитися з магнатами щодо зниження цін, тоді вони вирішують (разом всі!) ставати на ремонт.
Така сама картина із газом. «Старший брат» його реалізує в Україні за найвищими цінами в Європі (а може й світі). Це визнав і сам Янукович. А ще коли рвався до влади, то бив себе в груди і клявся, зо знає, як домовитися з північним сусідом про зниження цін на газ. Та щось не складається в переговорах з Москвою. І Севастополь, здав і перебування флоту продовжив, а московіти на зговір не йдуть. Пам'ятаєте, як Жванецький говорив про «Москвича»: і акумулятор заряджений, і стартер працює, а він не заводиться! Точно, як в нинішньої влади.
Якось в радянський час бюро райкому зняло з роботи голову колгоспу. Він передає справи своєму наступникові і вручає три запечатані конверти:
як припече тобі - відкриєш перший конверт. Не переплутай нумерацію.
Припекло новому голові — відкрив конверт. А там написано: всі негаразди звалюй на попередника. На певний час полегшало, але не надовго. Відкриває другий конверт і читає пораду: звертай все на об'єктивні умови (негода, зливи). Та недовго довелось розкошувати, вимушений був відкрити і третій конверт. А там: готуй три конверти своєму наступникові.
А хіба не так діє нинішня влада? То всю вину звалювала на Юлію Володимирівну, то на світову кризу, то на Європу, яка нібито, втручається у внутрішні справи. А, може, вже настав час готувати три конверти.
Справді, унікальна наша держава, немає такої в усьому світі. Де ще є таке, щоб депутат перешкоджав роботі журналістів, ламав мікрофони, відеокамеру? Інший депутат-регіонал, застосовуючи силу до свого колеги теж депутата, але вже жінки: вивів її з території дільниці. У них (у всіх регіоналів) урківські замашки, які вони переймають у свого боса.
А все через те, що влада в нас не українська, і такою ще не була з часів незалежності. Де ви знайдете ще таку країну, що її президент був найбагатшою людино. Він вже, мабуть, і Ахматова (перепрошую - Ахметова!) переплюнув. Поїхав він в Крим, а там на південному узбережжі - суцільні новобудови. Питає: «Хто так будує?».
— Вікторе Федоровичу, та це ж Олександр, ваш син!
Поїхав у Львів, а там стадіон виростає. Хто зводить — питає.
Так це ж ваш син, Олександр.
У Донецьку, Києві так само.
— У мене таке враження, що в цій країні працюємо тільки я та мій син, — каже гарант. Отака наша унікальність. Он в Німеччині президент взяв по блату кращий кредит під низькі відсотки і поплатився посадою.
Нам би їхні проблеми: і німецькі з президентом і американські з бензином.
А ось з географією наш гарант не дружить. Не може відрізнити Італії від Ірландії. Та що там, їхній закордон, для нього й рідна країна - терра інкогніто (невідома земля). Йому все одно, що Буковина (Чернівецька область), що Буковель (гірськолижний курорт на Івано-Франківщині).
Не дивуйтесь, шановні читачі, на такі його слабенькі знання з географії. Він більше спеціалізувався на арифметиці: віднімав і ділив. Як заохочення за таку науку, мав дві подорожі, тобто дві ходки в зону. Від третьої його врятував космонавт Береговий, чиє життя теж було пов'язане з Єнакієвим.
В зоні своя школа, свій університет. І їх нинішній гарант освоїв швидко, став паханом. А решта зеків були для нього «козлами». Він так назвав і весь народ. Ця наука зараз вилазить йому боком: то привласнить собі звання «проффесора», то назве Чехова поетом, то ще щось утне.
Нині професор мешкає в своїй резиденції - Межигір'ї. Серед чоловічого товариства, бо його дружина Людмила живе безвиїздно в столиці Донецького краю. Ці обставини й спонукали до освистування виступу президента на відкритті стадіону в Києві. Більше того, присутні на урочистостях кияни та гості столиці винесли щиру подяку жителям Донбасу за такого гаранта, розгорнувши банер ледь не на весь сектор стадіону.
У Львові, відчуваючи «палку любов» до нього галичан, президент не ризикнув виступати на відкритті стадіону, записав своє привітання їм на фоні новобудови. Тут не можна не згадати ще один анекдот. Хтось із жартівників зателефонував командиру військової частини і привітав його зі святом 8 Березня.
— А я що, жінка?
— Ви не жінка, товаришу командир, ви
бл...
— Ало, Ало, хто говорить?
— Та всі говорять, - й поклали трубку на тому кінці.
Добре, що анекдот цей старий, з бородою. Тоді ще не було апаратів з визначником номера, і гумориста ж не можна було «вирахувати». Інша справа зараз, коли техніка дійшла до межі фантастики. Чого варте тільки соціальне павутиння (хоча й тепер тих, хто скидає в Інтернет всяку всячину «вирахувати» нелегко). Херсонські студенти «виловили» в соціальних мережах портрет Януковича зі словами відомої в Совєцькому союзі пісні «Широка страна моя родная». Останні два рядки цього куплета особливо сподобалися хлопцям Я другой такой страньї не знаю,
Президент которой бьвший зек».
Роздрукували хлопці з портретом і словами пісні кілька аркушів на принтері і пішли у вечірніх сутінках обклеювати портретами місто корабелів. За цим заняттям їх і помітили браві хлопці-правоохоронці. Цікаво, що серед двох затриманих, один має таке ж прізвище, як і ректор вишу, де навчаються студенти. Видно це вже стає доброю традицією: у Івано-Франківську син декана запустив яйцем в Януко-вича. А в Херсоні ось інше.
Воістину, я країни іншої не знаю, де багато збігів у настроях студентів. Де така прірва між нашим існуванням і життям у, так званому, «загниваючому капіталізмі». А нам же обіцяли поліпшення нашого життя вже сьогодні.
На завершення хочеться сказати, що всяке зло неодмінно повертається до того, хто його скоює. Такі закони Космосу. І на них, на щастя, донецькі не мають ніякого впливу, навіть через одіозного суддю Кирєєва. І чим більше заподіяне зло, тим болючішою буде розплата.
«Любов» до гаранта у нас всенародна. Що на заході, що на сході. Зустрічаючись із виборцями Донеччини Олег Тягнибок почув цікавого вірша: «Чем дольше правит Янукович, тем больше я люблю Бандеру».
Він сказав - поїхали
Що не кажіть, але недарма транспорт порівнюють з кровоносними судинами. До цих судин належать і автомобільні пасажирські перевезення, до того ж всі: міські, приміські, міжміські і т. д.
Був час, коли всі ці перевезення здійснювали державні підприємства. Потім в кінці ХХ на початку ХХІ століття ці АТП почали хиріти. В тому числі і в Шепетівці та області. Тоді й довелось шепетівчанам майже 10 років бігати містом пішки, а до навколишніх сіл добиратись, чим Бог пошле.
Та попри це поступитись на ринку перевезень молодим підприємцям горе-керівники АТП ніяк не хотіли. Підключали, щоб блокувати рішення сесії міської ради по організації перевезень депутатів «заєдупівців» разом з комуністами та соціалістами. Здійснювали тиск на підприємців, які наважувались самостійно організовувати перевезення. Намагались вплинути на керівництво міста, щоб не допустити інших перевізників на міські маршрути.
Слава Богу були на той час в виконкомі мудрі голови, які бачили, що майбутнє у справі перевезень пасажирів саме за приватниками. Завдяки виваженим та прозорим діям влади, які були спрямовані на підтримку підприємців, громадський транспорт в місті ожив, а зниження ставок податкових зборів та спрощення процедури отримання дозволів на здійснення перевезень сприяли виведенню з «тіні» багатьох нелегалів. Це в свою чергу позитивно вплинуло на наповнення міського бюджету та й на якість і ціну послуг, що надавали перевізники. Навіть був час, коли в Шепетівці вартість проїзду таксі була однією з найнижчих по всій Україні, а в маршрутних автобусах відповідно в області. В цих позитивних перетвореннях чималу роль відіграла участь міста у «Програмі регуляторної реформи в Україні», адже тоді кожне рішення, що мало відношення до розвитку підприємництва, проходило обов'язкові процедури публічних обговорень та аналізу регуляторного впливу.
Та з часом зі зміною місцевої влади навіть попри прихід до міста великомістких транспортних засобів, в пасажирських перевезеннях почали вилазити «гулі». Зокрема зросли інтер-
вали руху транспорту на деяких маршрутах, а поїздки в таксі сьогодні вже найдешевшими ніяк не назвеш. Не вирішеною залишається і проблема захисту пасажирів під час поїздок в громадському транспорті. Квитків ніхто не видає, а як ти доведеш, що був пасажиром, якщо не доведи господи маршрутка, в якій знаходишся, потрапить в ДТП?
Та сьогоднішніх владців ці «дрібниці» в царині пасажирських перевезень хвилюють мало. Для міського голови та його оточення зараз головна стратегічна мета в сфері перевезень — будівництво автовокзалу на прощі Григорія Кірпи (перед залізничним вокзалом). А також «оптимізація» міських маршрутів. Один із високопосадовців виконавчого комітету Ше-петівської міської ради намагався говорити, що всі перевезення повинні здійснюватись відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт». Та складається враження, що він залишився не почутим, адже наш місцевий керманич сьогодні як хоче, так і рулить.
Не заперечую, систему міських та приміських перевезень потрібно удосконалювати. Треба шукати шляхи мінімалізації витрат на перевезення як для пасажирів, так і для перевізників. Можливо і приміський вокзал потрібен. Але рішення про доцільність його будівництва та місце розміщення новобудови має приймати не один АС і його промерська більшість, а вся громада Шепетівки. Адже тут потрібно обговорювати не лише проблеми пасажирів та перевізників, а і ті екологічні наслідки, які виникнуть після зведення автовокзалу. Не можна при цьому залишити осторонь і питання ускладнення руху на головних магістралях міста та і стан доріг. Однак мер-голова вочевидь на думку громади зважати не збирається. «Головний» рішив — і все. Крапка. Дослухатись до інших не в його стилі. Можливо, скоро він, наслідуючи Януковича, і вертолітний майданчик десь на площі Тараса Шевченка чи в міському парку споруди. Має ж бути бодай якесь покращення життя. От тільки для кого? А щодо оптимізації міських маршрутів громадського транспорту наперед можемо бути впевнені, що вона буде проводитись лише з однією метою -монополізацією цього виду діяльності. Хто буде головним в цій справі, здогадатись не важко.
Огляд подій
Шепетівська міська рада (регіональна більшість) вирішила продовжити термін ліквідації комунального підприємства «Шепетівська друкарня». Ніхто не вдавався в пояснення, для чого саме це було зроблено, та й депутати не наважилися запитати доповідача, щоб не мати неприємностей з боку мера. Проте, як стало відомо депутатам від ВО «СВОБОДИ», в п'ятницю ( перед сесією) з двору друкарні виїхав величезний «КАМАЗ» завантаження металобрухтом, серед якого було чітко видно колишні робочі верстати ще зовсім недавно успішно працюючого підприємства.
До рішення щодо порядку оренди торговельних на території КП «Шепетів-ський ринок» ( колишній КП «Житлосер-віс») внесено суттєві зміни. Якщо першим рішення право оренди торгових місць було надано юридичним та фізичним особам підприємцям, то в його новій редакції це право отримали ще і фізичні особи не підприємці. Цікаво, хто з не підприємців заволодіє більшістю земельних ділянок на тому ринку, викупить їх та буде здавати шепетвчанам в оренду? Про це можна лише здогадуватись.
Депутати від ВО «СВОБОДА» підтримали програму розвитку архівної справи в Шепетівці. До проекту рішення вони внесли шість пропозицій: придбання обладнання для виготовлення цифрових копій документів, забезпечення спеціалізованими програмами, підключення архівного відділу до Інтернету, передплата спеціалізованих видань, придбання спеціального обладнання задля проведення виставок архівних документів. Всі пропозиції було враховано і ми сподіваємось, що це значно покращить умови надання архівної інформації мешканцям міста.
Свободівці утримались при прийнятті двох освітянських програм, а саме «Про розвиток системи дошкільної освіти та («Про інформатизацію навчальних закладів м. Шепетівки на 2012-2016 рр.». Як виявилось управління освіти не передбачило в цих програмах найважливішого -фінансування. В додатках поруч із заходами не було вказано ні копійки на їх фінансування. На запитання депутата від ВО «СВОБОДА» М. Полодюка щодо відсутності фінансування, начальник управління освіти Л. Тихончук відповіла, що передбачені заходи не потребують додаткового фінансування. І якщо з пунктом щодо організації роботи педагогів за проектом щодо використання інноваційних технологій ще з горем наполовину можна уявити собі вчителя з рахівницею, або ж програмами, які він купує за свої кошти, то з пунктом про здійснення заходів для забезпечення закладів комп'ютерною технікою аж ніяк. Тут можна посперечатися, бо де ж та техніка візьметься без грошей? А на завершення напрошуються слова одного із дописувачів, який написав про те, що коли оголошують про батьківські збори то без 200 чи 300 грн. в школу і не заходь.
Якщо у вас шановні шепетівчани буде інформація про наступні побори в навчальних закладах, просимо писати на сайт обласної організації ВО «СВОБОДА», ми проаналізуємо цей випадок і разом з вашою інформацією викриємо побори. Конфіден- ційність гарантуємо.
Зовсім недавно приміщення міської ради, міського голову та його заступників від «набридливих шепетівчан» почала охороняти київська охоронна фірма ТОВ "СПАРТА". Як всі розуміють, не безкоштовно. Зміни відбулися зразу після того, як на їх утримання провладна більшість за ініціативи міського голови проголосувала за виділення на 4,5 місяця більше 60 тис. грн.
Після неодноразових виступів депутатів від ВО «СВОБОДА» щодо варварства мер-ських «інвесторів», яке було вчинено на міському стадіоні «Локомотив», прокинулась міська спортивна громадськість і вийшла на відкриту акцію протесту. Акція відбулась біля воріт зачиненого стадіону. Свої вимоги спортсмени передали міському голові. Чи на них зважать, чи буде так, як з інформацію депутатів від ВО «СВОБОДИ»?
Ми вже не раз наводили приклад, як нова місцева регіональна влада підтримує ветеранів ( мова йде про 42 тис. на громадську організацію ветеранів, з них 30 тис. на зарплату керівнику та його помічникам). Проте, все, як кажуть бачиться у порівнянні. Справа в тому, що для мешканців усієї Шепетівки, які мають право на безкоштовне отримання вугілля для побутових потреб, на 2012 рік передбачено всього 4 тис. 100 грн.
На останній сесії міської ради надано дозволи на виготовлення проектної документації на вільні земельні ділянки під будівництво індивідуальних будинків загальною площею 8 400 кв.м. (по вулицях: Кірова, Тепличній, Бортнянського, К. Маркса, Войкова, Судилківській, Рампо-вій, Пліщинській, Шешукова) . В місті найближчим часом буде збудовано приватні гаражі на території земельних ділянок біля будинків К. Маркса, 79 - 3 гаражі ( заг. площею 120 кв.м.), К. Маркса,30-1 гараж (площею 40 кв.м.), Шешукова, 222 гаражі (площею по 40 кв.м.). Проте, найбільший гараж буде в одного з працівників медичного училища на вул. К. Маркса біля №110 , його гараж буде займати площу до 100 кв.м.. Люди подейкують, що живе він зовсім в іншому кінці міста і машини немає.
Частина ділянок, на які видавали дозволи на попередніх сесіях щодо виготовлення на них проектної документації під будівництво індивідуальних гаражів, на березневій сесії передані у приватну власність. Не з'ясованим залишається той факт, чи то там так швидко в негоду збудовано гаражі, чи там вони вже були? Відповіді чиновники не дають.
"Мєчти сбиваються..."
От і збулась мєчта регіонального героя-поета. Пам'ятаєте, ми вже писали про ново-спеченого Віктором Федоровичем героя України Б.Білаша та наводили уривок з його творіння «Если стану я нардепом». Де земляк єнакіївського президента обіцяв забезпечити «свій народ салом, яйцами и хлебом». А ще писав: «Если надо, то и сексом
Угощу его сполна...»
І що ви думаєте? Чувак вже конкретний,най реальніший нардеп від партії регіонів!
Ото ж якщо вам не вистачає сала, яєць. чи можливо сексу - вперед і чим швидше до Марійського палацу. БеБе чекає на «свой народ» і готовий, як і обяцяв, дати кожному сповна. Він бо ж, як і всі, «данєцкіе» слів на вітер не кидає (перепрошую «порожняк, не гонит»). Ось так, з легкої руки Віктора Федоровича збулась мрія невідомого нікому донедавна писаки. Цікаво чи збудеться мрія відомого в Україні поета, публіциста, журналіста Юрка Вин-ничука, який нещодавно опублікував «Убий пі... са»*.
* - поезію «Убий пі...са» бажаючі можуть знайти на сторінках газети «Експрес» та в Ін-тернеті.
Депутати -прогульники
Головний біло-синій олігарх і ще шістнадцять народних обранців за цей рік жодного разу не з'явились в Маріїнському палаці, щоб взяти участь в роботі Верховної Ради. Більшість прогульників, (одинадцять) із фракції Партії регіонів.
Читайте імена безвідповідальних обранців і думайте, кого будете обирати в жовтні.
- Партія регіонів: Н. Аркалаєв, Р.Ахмєтов, А.Ве-ревський, Ю.Іванющенко, С. Момот, О.Пеклу-шенко, А. Пригодський, В. Стельмашенко, В. Хмельницький, Ю.Чертков, А.Щербань;
- БЮТ: Г.Арутюнов, К.Живаго, В.Трофименко;
- НУНС: І.Палиця;
- Позафракційні: Р.Богдан, О.Буряк.
Одним - все, а про інших - ані слова
І який же це грамотій готував заходи щодо вшанування працівників житлово-комунального господарства та побутового обслуговування населення Шепетівки? Якщо навіть один безглуздий готував, то мав би другий, який підписував розпорядження про святкування, сказати своє слово. А що ж вийшло в Шепетівського керівництва? Комунальникам і мерські премії (правда з бюджетних, тобто з наших з вами коштів) і грамоти, і пів газети публікацій на сторінках тижневика «Шепетівка», а про працівників побутового обслуговування населення ані пари з уст. Наче в місті немає тих, хто ремонтує для нас одяг та взуття, автомобілі та побутову техніку, забезпечує прокат речей та надає фотопослуги, шиє сукні та вишиває сорочки, робить зачіски та надає ще багато потрібних і хороших побутових послуг. Тут у наших очільників вийшло, як у недобросовісного батюшки, який на Петра і Павла про Петра згадав, а про Павла — забув.
Але цим діям міського голови є своє пояснення. Завдяки таким підкупам АС надіється, що підконтрольні йому комунальники будуть на всіх наступних виборах голосувати так, як скажуть начальство. А от чи чбудуть такими по-слушними працівники побутової сфери, міське керівництво не впевнене, тому і не звернуло на них жодної уваги.
Будеш клеїти й писати -переселимо за грати
Дивакуваті, а вірніше не передбачувані українські правоохоронці. Можуть запроторити до довічного ув'язнення невинного, випустити на волю вбивцю та припаяти кілька років за публічний виступ, чи розклеєні листівки.
Так проти студентів Херсонського Національного технічного університету Андрія Пушного та Артема Бардачова було порушено кримінальну справу ч. 2 ст. 292 «Групове хуліганство», яка передбачає до 4 років позбавлення волі, за поширення листівок з зображенням президента та словами:
«Широка страна моя родная,
Много в ней лесов, полей и рек Я другой такой страньї не знаю,
Президент которой бьвший зек».
Лише завдяки тиску громадськості і особливо студентства з Системи колективної безпеки молоді від політичних переслідувань «МАМА» справу закрили.
Роль Люди в долі Віті
Людмила Настенко познайомилась з Віктором Януковичем між його першим і другим тюремним строком наприкінці 1969 року. Тоді вони разом працювали на Єнакіївському метзаводі. Він - робітником, а вона - інженером. Після завершення другої «ходки» Вітя одружується і перебирається до Люди. В 1973 році в сім'ї народжується син Олександр, а в 1981 - Віктор. До речі, першого сина молодята назвали на честь рідного дядька Люди Олександра Са-жина. Він на той час очолював народний суд м. Єнакієвого. В 1973 році постановою цього суду обидві судимості Віктора були достроково погашені.
30 листопада 2004 року Люда рішуче виступила на захист свого обранця, розповівши всьому світові про «наколоті апельсини» і «американські валянки» на помаранчевому Майдані.
Після цього дружина Януковича більше часу проводить в Донецьку, де активно займається будівництвом храмів Московського патріархату та благодійністю. За це в 2010 році митрополит Іларіон нагородив її орденом великомучениці Катерини, а у 2011 - Людмила удостоєна почесного знаку «Золота зірка», який їй знову ж таки вручив Іларіон.
Отож можна зробити висновок, що і зараз Людмила Янукович допомагає Віктору, забезпечуючи його тили.
Чи ощасливить нас Вітіна тисяча?
З приходом весни президент країни Партії регіонів відчув жагучу потребу вступити у чергову боротьбу за електорат. Правда поки що якихось нових методів, які стали б всеукраїнськими він не демонструє. Просто вирішив кинути для зубожілого народу пару десятків гривень на підвищення соціальних виплат та пообіцяв дати по тисячі постраждалим вкладникам Ощадбанку. Та чи допоможе така горе подачка «з барського плеча» обездоленим, що перебувають на межі виживання? Адже за Юліну тисячу придбати можна було майже у два рази більше, аніж за ту, що пропонує Вітя. До того ж Юля здійснювала виплати прозоро з бюджету. За кошти, що йшли як частка від суми ВВП. Сьогоднішню провладну більшість такий підхід зовсім не влаштовує. Адже вільних коштів як неодноразово заявляли Янукович, Азаров та Тігіпко, в бюджеті немає. Тому вони шукають обіцяні людям (читайте виборцям) кошти по інших місцях. А таких місць не так вже й багато. Міжнародні фінансові інститути з новими кредитами не поспішають. Залишилось або ж запустити друкарський верстат, або ж збільшити різноманітні збори, якто податкові чи митні.
Так, Кабінет Міністрів планує тільки підвищивши діючі митні збори, додатково залучити до скарбниці майже сім мільярдів гривень. Під приціл урядовців потраплять ліки, енергоощадне устаткування, деякі види обладнання, апаратура зв'язку, наземний транспорт, будівельні матеріали , побутова хімія та багато іншого. Уряд також збирається збільшити окремі тарифи, що діють в рамках договору про вільну торгівлю. Такі кроки призведуть до підвищення цін на перераховані товари, а отже і до опусто-шення наших гаманців.
Разом з тим країни-імпортери української продукції можуть і мають право на здійснення відповідних кроків щодо підняття мита на українські товари. І це знову боляче вдарить по нас з вами, адже приведе до скорочення експорту і відповідно до зменшення надходжень до бюджету.
Не кращий варіант для українців і зростання соціальних виплат за рахунок включення друкарського верстата. В цьому випадку інфляція неминуча і збільшення суми грошей нас багатшими не зробить.
Але регіонали на чолі з президентом надіються, що хоча б на час виборів ці заходи дадуть змогу замилити очі частині електорату, а отже отримати додаткові голоси від «любих бабусь», як це вдавалось робити Космосу-Черновецькому.
Оборона Шепетівки від більшовиків
"Оборона Шепетівки була проведена мистецьки... Але вона виснажила Корпус Січових Стрільців. Понесені були колосальні жертви, згинули найліпші люди, і тій організації, що намічалась, завдано сильного удару. Корпус Січових Стрільців Шепетівки не втримав, але героїчна її оборона лишилася назавжди дорогою сторінкою в серці кожного Січового Стрільця, й спомини про бої тих днів завше будитимуть у Стрільцях гордість і силу". Полковник армії УНР Марко Без-ручко, у квітні 1919 року командував обороною Шепетівки
Йшов березень 1919 року. Армія Української Народної Республіки вела кровопролитні бої з переважаючими силами РККА більшовицької Росії. Після невдалої операції українських військ під Бердичевом корпус Січових стрільців переходить в тил на переформування.
Переважаючі сили ворога займають Проскурів, а частини армії УНР відходять на Збруч. 7 квітня січовики дали бій таращанцям біля м. Полонного. Через кілька днів Січові стрільці після оборонних боїв за м. Полонне, відступають в район Шепетівки та майже впродовж місяця ведуть завзяту оборону цього важливого залізничного вузла.
Шепетівка стає центром антибільшовицького фронту.
Силами 5-го і 14-го полків червоні війська закріпилися в селах Городищі, Красносілці, Хро-лині. 12-13 квітня більшовики розпочали штурм нашого міста і залізничної станції. Січові стрільці його відбили. Розпочався обстріл позицій українських військ артилерією із броне-потягів.
Для втримання Шепетівки і ліквідації загрози її захоплення більшовицькими військами командування збройних сил УНР перекидає сюди кінну і піхотну бригади та видає наказ про перехід у наступ в Проскурівському, Полянсь-кому та Новоград-Волинському напрямках.
Зусилля ворога за всяку ціну захопити Шепетівку натрапили на героїчний опір Січових стрільців. Станція і місто цілими днями були під обстрілом тяжких гармат. Корпус Січових стрільців, не маючи потрібних резервів та дис-понуючи тільки виснаженими і перевтомленими людьми, стримував вмілими маневрами сильний ворожий натиск. Дуже активну участь в тих боях брали чотири бронепотяги Січових стрільців.
За три дні, з 18 по 21 квітня 3-й полк Січових стрільців, завдавши кількох поразок 2-й бригаді Червоної армії, розбиває в контрнаступі ворожі
сили та виходить на станцію Миропіль. Під час атаки на позиції більшовиків в Травлині та на станції Хролин на бік Січових стрільців переходить Миргородський курінь 14-го більшовицького полку. В полон попали 100 бійців, частини 3-го полку здобувають більшовицький броне-потяг "Товарищ Ворошилов", три гармати та кілька кулеметів.
Значно складнішою виявилась ситуація на фронті, що пролягав на південний захід від Шепетівки. В ніч з 24 на 25 квітня з с. Білогородки до Ізяслава прорвалися радянські частини. Активними діями січовики і запорожці зупинили їх на рубежі сіл Припутенки—Білеве. Весняна грязюка перешкоджала маневреності панцирників.
В цей самий час червоні піхотні і кавалерійські частини прорвалися зі сходу до Лабуня, загрожуючи перерізати залізницю Полонне — Шепетівка. Українські війська із станції Миро-піль швидко відводяться під Шепетівку, на рубіж Хролин-Білокриниччя.
Проте, серйозно зміцнити свої позиції нашим частинам не вдалось. 27 квітня отаман Оскілко вчинив заколот і відкликав з Шепетівки до Рівного частину окремої кінної бригади. Січовим стрільцям припав неприємний обов'язок ліквідації бунту отамана Оскілка на Волині, який від якогось часу готував переворот проти Директорії УНР. Він ще раніше боявся, що після закінчення реорганізації корпусу Січових стрільців, Головний отаман С.Петлюра за допомогою Січових стрільців усуне його з посади командуючого Північною Групою. Тому проголосив себе головним отаманом українського війська. Для ліквідації авантюри Оскілка, корпус Січових стрільців вислав один бронепотяг та сотню польової варти. Одночасно Січові стрільці охороняли тоді Головного отамана, Директорію і Штаб української армії, що перебували на той час в Здолбунові.
Оборона Шепетівки дуже ускладнилася. 1—2 травня наступ червоних військ посилюється. Наступного дня їх піхота при підтримці артилерії і бронепотягів прорвалася на станцію Шепетівка - Подільська.
Січові стрільці відступили на рубіж Славута—Переми-шель—Янушівка. Місто перейшло під контроль московсько-більшовицьких
Полковник армії УНР Марко Безручко
Оборона Шепетівки від більшовиків
зайд.
Наближається 2019 рік, сторіччя з часу героїчної оборони Шепетівки, про яку шепетів-чани нічого не знають. Де знаходяться могили тисяч захисників української держави? Кого ми маємо вшановувати в незалежній Україні 23 лютого? Хоча і думаємо ми, що живемо в незалежній Україні, насправді більшість наших громадян і досі залишається рабами тієї брехливої радянсько-більшовицької пропаганди, яка зробила з нашого міста, на противагу правдивій історії, містом «комсольськой слави».
Календар українця
Квітень
I.04.1941 - Другий Великий Збір ОУН.
4.04.1113 - Князь Володимир Мономах розгромив половців над Сольницею.
5.04.1882 - Народився В'ячеслав Липинський. 10.04.1919 - у Рівному Рада народних міністрів УНР видала постанову про введення у вищих початкових школах обов'язкових предметів: української мови та літератури, історії України
II.04.1597 - Смерть Северина Наливайка у Варшаві.
14.04.1768 - Повстання гайдамаків під проводом Максима Залізняка та Івана Ґонти.
16.04.1710 - У Бендерах козаки обрали гетьманом Пилипа Орлика, автора першої в світі Конституції.
16.04.1848 - Скасування панщини в Галичині. 16.04.1946 - Перший Конгрес Антибольшевиць-кого Блоку Народів.
18.04. 1966 - "перший покіс дисидентів": на закритому засіданні Львівський обласний суд засудив Михайла Гориня на 6 років таборів суворого режиму за антирадянську агітацію і пропаганду - це перший вирок відомому дисидентові. Разом із Михайлом Горинем судили його брата Богдана, Івана Геля (по три роки таборів), Ярославу Менкуш (два з половиною, згодом зменшили до року), Михайла Осадчого (два роки), Мирославу Зваричевську (8 місяців - час перебування в СІЗО).
18.04.1882 - народився В'ячеслав Липинський, український філософ - теоретик українського консерватизму (автор праці "Листи до братів-хліборобів"), політичний і громадський діяч, історик і публіцист. Один із організаторів Української демократично-хліборобської партії, посол гетьманської України у Відні, після того - на еміграції
26.04.1840 - у Петербурзі вийшло друком перше видання "Кобзаря" Тараса Шевченка
26.04. 1986 - аварія на Чорнобильській АЕС -
найбільша техногенна катастрофа в історії людства. О 1 год. 23 хв. вибухнув 4-й реактор ЧАЕС; сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі 1945 р.
28.04.1915 - Бій Українських Січових Стрільців на горі Маківці.
29.04.1648 - почалася українсько-польська битва під Жовтими Водами. 12-тисячний передовий загін поляків зустрівся з об'єднаними козацько-татарськими 9-тисячними силами. Козаки підійшли під самі польські шанці, підкопалися, по-підвозили гармати, порох та почали приступ. Але поляки мали сильнішу артилерію й відбили напад запорожців. Тоді почалася тривала позиційна боротьба, що завершилася перемогою козаків 16 травня.
29.04.1915 - початок запеклих боїв за Маківку
- гору у Сколівських Бескидах, де Українські січові стрільці тримали оборону перед російськими військами. Бої тривали до 2 травня, після чого російські окупанти почали відступ.
29.04.1918 - Павла Скоропадського проголошено гетьманом України.
29.04.1995 - у Биківнянськомулісі біля Києва відкрили пам'ятник жертвам репресій 1937-1941 років.
Хто приходить вшановувати ката-безбожника ?
22 квітня, з'ївши чергову крашанку з освяченою паскою і належно відстоявши панахиду у московській церкві, групка так званих комуно-соціалістів - ленінців традиційно віддала доземний уклін вождю мірового пролєтаріата ( так вони називають Бланка-Ульянова-Лєніна). Було б непогано, якби його прихильники прихопили з собою когось зі священників церкви з якої вийшли, бо на могили закатованих українців, що полягли за незалежність останнім ходити заборонено, то може прийшли і відслужили б панахиду організатору червоного терору, чи проспівали б йому анафему.
Та цього року, отримавши від міською ради за підтримки С. Антонюка більше 40 тис. грн., їм сумувати не довелось.. Пов'язували один одному червоні піонерські галстуки, чіпляли комсомольські значки, дістали старі прапори «к побуде комуністічєского труда» та й почнуть нарікати на націоналістів (про політику президента та міського голови забули згадати), а потім цитуватили «вєлікого» Ілліча.
Пропонуєм бланкопоклоннікам , щоб зайвий раз не гортали таких дорогих для них фоліантів, а прочитали хоча б на старості років цитати з ленінських «нравоучєній».
Думки В. Леніна ( з його книг, листів та документів):
• Про інтелегенцію:
— К интеллигенции я большой симпатии не питаю. Наш лозунг "ликвидировать неграмот-ность" отнюдь не следует толковать, как стрем-ление к нарождению новой интеллигенции.
• Про віру та релігію:
— Всякий боженька есть труположество...
• Про філософа Гегеля:
— Пошло-поповская идеалистическая бол-товня о величии христианства (с цитатами из
Евангелия!!). Мерзко, вонюче!.. Бога жалко! Сволочь идеалистическая!
• Про російського письменника Фьодора Достоєвського:
— Морализирующая блевотина... На ^ту дрянь у меня нет свободного времени...
• Про мистецтво:
— Я в искусстве не силен. Искусство для меня, ^то... что-то вроде интеллектуальной слепой кишки, и когда его пропагандная роль, необхо-димая нам, будет сьіграна, мьі его - дзьік! дзьік! вьірежем. За ненужностью
• Про свободу слова:
— Свобода слова? — Мьі самоубийством кон-чать не собираемся
• Про інакодумців:
— Я считаю, что на всех, кто хочет колебать марксизм, надо лепить бубновьій туз, даже не разбираясь... Ничто в марксизме не подлежит ревизии. На ревизию один ответ — в морду.
Поради Ілліча. Цитати з книги Венедикта Єрофєєва.
• Пред. ВЧК Дзержинському:
— Продолжить неуклонно вьісьілку активной антисоветской интеллигенции...
• В Пензенський губвиконком:
"Необходимо произвести беспощадньїй массо-вьій террор против кулаков, попов и белогвар-дейцев. Сомнительньїх запереть в концентрационньїй лагерь... (9 августа 1918).
• Чекістам на західному кордоні Росії в 1920 році:
— Под видом "зеленьїх" (мьі потом на них и свалим) пройдем на 10—20 верст и переве-шаем кулаков, попов, помещиков. Премия: 100 тис. р. за повешенного
• Члену Петроградського Воєнно-революційного комітета В'ячеславу Молотову:
—...подавить сопротивление духовенства "с такой жестокостью, чтобьі они не забьіли ^того в течение нескольких десятилетий...
• Тов. Зинов'єву в Петроград:
"Тов. Зиновьев! Мьі компрометируем себя: грозим даже в резолюциях Совдепа массовьім террором, а когда до дела, тормозим револю-ционную инициативу масс... ^то не-воз-мож-но! Надо поощрить ^нергию и массовидность террора! " (26 ноября і9і8г).
Нам, во что бьі то ни стало, необходимо провести изьятие церковньїх ценностей самьім ре-шительньїм образом, чем мьі можем обеспечить себе фонд в несколько сотен мил-лионов золотьіх рублей... Без ^того никакая го-сударственная работа вообще, никакое хозяйственное строительство, в частности и
никакое отстаивание позиций в Генуе в особен-ности, совершенно немьіслимьі... Изьятие ценностей должно бьіть произведено с беспощадной решительностью, безусловно, ни перед чем не останавливаясь, и в самьій крат-чайший срок. Чем большее число представи-телей реакционной буржуазии и реакционного духовенства удастся нам по ^тому поводу рас-стрелять, тем лучше. Надо именно теперь про-учить ^ту публику так, чтобьі на несколько десятков лет ни о каком сопротивлении они не смели и думать" (19.03.1922).
Після таких щорічних сцен поклонінь ідолу та жертвоприношень до монументу найбільшого у світі Бого- та людиноненависника виникає лише запитання: « де ці люди щирі: в московській церкві, чи біля пам'ятника своєму ідолу?». І чому до цього часу християни не можуть дати належної оцінки христоненавис-никам та їх прислужникам, які руйнували храми, палили ікони
Р.З. За роки незалежності пам'ятник Володимиру Лєніну в Шепетівці значно змінив свою зовнішність. Після останньої «реставрації» місцеві комуністи загримували його мабуть під О. Пушкіна. А взагалі судіть самі.
Коментарі