
На території Шепетівки було розстріляно сотні євреїв
Мультинаціональність населення Шепетівки завжди була притаманною нашому містечку, яке належить до так званого історичного пограниччя. Етнічний склад населення складали три значні групи: українці, євреї та поляки. На початок війни (1939 рік) євреї становили 20 відсотків загального населення міста.

У колекції шепетівського музею зберігається старовинний грамофон
В експозиції Музею пропаганди є цікавий експонат – старовинний грамофон, який з’явився як результат прагнення людства зберегти інформацію на матеріальних носіях. Історія грамофона починається з 1877 року, коли було винайдено його прабатька - фонограф.

Унікальні ковзани знаходяться у колекції шепетівського музею
Мабуть, час продовжити знайомити з цікавими експонатами колекції Музею пропаганди. Отже, знайомтеся - улюбленці зимових розваг ковзани “G. S. Ruiter, Bolsward", які потрапили до музею із самих Нідерландів.

Спогади Слончака Сергія Семеновича
Усна історія це спроба задокументувати історичне минуле, це унікальна можливість очима очевидців поглянути на минулі події та повсякденне життя...
Усна історія це один з важливих елементів захисту від забуття...

Село Білопіль сьогодні святкує Престольний Празник
Досліджуючи історію краю, ми збираємо багато спогадів, в яких гарно описуються події минувшини, обряди, вірування та побут того чи іншого села. Усі ми чули про Престольний празник (Храмове свято, Храмовий празник, Престольне свято) — місцеве релігійне свято, на вшанування святого названо місцеву церкву. Це особливий день для кожного села і до нього завжди по-особливому готувалися. Для прикладу, сьогодні в селі Білопіль Шепетівського району святкують Престольний Празник - Ікони Божої Матері Казанської.

На Шепетівщині археологи знайшли пропалу грамоту XII століття
У місті Полонному, що у Шепетівському районі, завершилися масштабні археологічні дослідження. Їх проводили науковці Кам’янець-Подільської експедиції ДП «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України під керівництвом кандидата історичних наук Павла Нечитайла.

П’ять цікавих фактів про вплив Покрови Пресвятої Богородиці на розвиток України
Щороку 14 жовтня ми відзначаємо кілька свят, вкрай важливих для вкраїнського суспільства - це Покрова Пресвятої Богородиці, День Українського козацтва, а також День захисників і захисниць України. Найтривалішу, більш ніж тисячолітню традицію відзначення має свято Покрови, яке з'явилось у нас після масового хрещення Київської Русі 988 року. Для наших предків Покрова була наділена потужним символізмом, зокрема означала захист і заступництво, тож не дивно, що протягом століть її образ невідступно йшов поруч із нашим народом, не втративши свого значення до сьогодення.

Часописи Шепетівщини у часи Української революції 1917–1921 рр
Часописи, насамперед газетна періодика є потужним джерелом різноманітної інформації з історії Української революції 1917–1921 рр. Проте тривала ідеологічна заангажованість і вибірковість радянської доби призвела до значної асиметрії в джерелознавчому, історіографічному і бібліографічному опрацюванні цього виду джерел.

Герой Січового Стрілецтва Іван Андрух
29 серпня 1921 р., після кількох допитів та смертного вироку більшовицького трибуналу, відійшов у вічність український військово-політичний діяч, командир полку Дієвої армії УНР, співзасновник Української військової організації Іван Антонович Андрух. Сотник Січових Стрільців не один раз відвідував Шепетівку, у серпні 1919 р. брав участь у наступальних операціях армії УНР на шепетівському напрямку. Останній раз Іван Андрух відвідав Шепетівку наприкінці квітні 1921 року. Звідси він від’їжджав до Польщі на зустріч з С. Петлюрою, Є. Коновальцем та Ю. Тютюником.

Яків Гандзюк під час першої війни з радянською Росією звільняв Шепетівку від більшовиків
Історія України знає чимало військових діячів, якими варто пишатися. Один із них – Яків Гандзюк, постать якого відома, але досі недостатньо популяризована в українському суспільстві. Хоча він, як ніхто інший, заслуговує на це.