Розділ Суспільство

П’ять цікавих фактів про вплив Покрови Пресвятої Богородиці на розвиток України

Автор Руслана Муштин Дата15 жовтня 2021
Український прапор, захоплений в березні 1944 року загоном ім. Берії партизанського з'єднання в бою із загоном УПА за село В. Мощаниця (Рівненщина). Прапор належав  Здолбунівському куріню УПА (Ясен) військової округи "Богун". Український прапор, захоплений в березні 1944 року загоном ім. Берії партизанського з'єднання в бою із загоном УПА за село В. Мощаниця (Рівненщина). Прапор належав Здолбунівському куріню УПА (Ясен) військової округи "Богун".

Щороку 14 жовтня ми відзначаємо кілька свят, вкрай важливих для вкраїнського суспільства - це Покрова Пресвятої Богородиці, День Українського козацтва, а також День захисників і захисниць України. Найтривалішу, більш ніж тисячолітню традицію відзначення має свято Покрови, яке з'явилось у нас після масового хрещення Київської Русі 988 року. Для наших предків Покрова була наділена потужним символізмом, зокрема означала захист і заступництво, тож не дивно, що протягом століть її образ невідступно йшов поруч із нашим народом, не втративши свого значення до сьогодення.

Пропонуємо осмислити значення Покрови Пресвятої Богородиці для українців на прикладі п`яти цікавих фактів з історії розвитку нашої держави, починаючи з періоду України-Руси до наших днів:

  1. Історія православного свята Покрови Пр. Богородиці розпочинається у ІХ – Х ст. на теренах Візантійської імперії (нині – Туреччини). За легендою Константинополь зумів пережити ворожий напад через диво, яке явила частина вбрання Діви Марії – а саме риза, що зберігалась у Влахернській церкві. На честь порятунку столиці було встановлено християнське свято Покрови.
    У «Повісті минулих літ» автор пов’язував цю подію, опис якої знайшов у Київському початковому літописі й у продовженні «Хроніки» Амартола, із першим хрещенням Русі за часів князювання Аскольда і Діра. За легендою тодішні київські князі разом із військом пішли у похід на Візантію і оточили Константинополь. Віряни на чолі з імператором і патріархом, що молились у Влахернській церкві, винесли ризу Пресвятої Богородиці і вмочили її полу в море, що спричинило раптову бурю, яка розбила кораблі русичів. Після поразки Аскольд і частина київських бояр охрестились, таким чином розпочавши християнізацію Київської Русі.
  2. Після запровадження християнства культ Покрови Богородиці, як захисниці й заступниці людей, швидко здобув визнання у Русі через спорідненість з культом Мокоші – головного жіночого божества праукраїнського язичницького пантеону, укладеного князем Володимиром у 980 році. Свята Різдва і Успіння Божої Матері вважають відповідниками свят на честь Мокоші.
    Наші предки вважали Мокошу богинею милосердя, родючості й рослинності, заступницею жіноцтва та жіночих ремесел, а також посередницею між небом і землею. На обрядових рушниках весняного циклу її часто зображали з піднятими до неба руками (адорація), що символізувало прохання сприятливих умов для посівних робіт. Прикметно, що така ж поза характерна для зображення Богородиці Оранти у молитовному жесті. Епоха архаїки стала початком появи пози адорації, про що свідчать трипільські статуетки Богині-Оранти, датовані кінцем VI — початком ІІІ тис. до н. е.
  3. Культ Покрови мав сакральне значення для українського січового козацтва. Під час закладання Січі запорожці передусім споруджували церкву в ім`я Покрови Пресвятої Богородиці, а потім будували інші споруди. Свято Покрови було храмовим на Січі, тому цього дня завжди проводили військову раду, переобираючи кошового отамана і старшин. Для запорізьких козаків Покрова символізувала заступництво, а також непорочність, адже січовики давали клятву безшлюбності й захисту православної віри.
    У період Гетьманщини кількість храмів, побудованих в ім`я Покрови Богородиці зросла настільки, що XVII – початок XVIII ст. стали піком культу Покрови. Проте вже з другої половини 18 ст. почався спад і поширення набули культи інших християнських святих, зокрема Миколая Чудотворця.
  4. Найдавніша збережена архітектурна пам'ятка культу Покрови Богородиці знаходиться на Хмельниччині. Свято-Покровська церква, що була збудована 1476 року у селі Сутківці Ярмолинецького району, мала не лише релігійне призначення, а й оборонне, оскільки була прихистком для жителів під час ворожих навал. Річ у тім, що поблизу Сутківців проходило відгалуження Чорного шляху, яким користувались кочові племена для нападів на західноукраїнські землі. Тож за сприяння тодішнього власника села Федора Сутковецького було побудовано оборонний замок і церкву. До нашого часу збереглись лише руїни Сутковецького замку, а от храм зумів пережити численні набіги кочовиків, період радянського атеїзму і низку перебудов.
    Покровська церква-фортеця має унікальне для Європи планування, у якому фортифікаційні елементи поєднано з тетраконховим стилем, що набув поширення у побудові релігійних споруд Візантії. Єдиною подібною європейською пам’яткою архітектури є тетраконховий донжон у місті Етамп (Франція), який виконував лише оборонну функцію.
  5. Свято Покрови Богородиці вважають символічною датою створення Української повстанської армії. У жовтні 1942 року розпочалось формування повстанських збройних відділів, які протистояли нацистській, а згодом і комуністичній окупації. Через п’ять років Організація українських націоналістів проголосила 14-те жовтня Днем створення УПА. Витяг з офіційного повідомлення: “Свято УПА збігається з великим козацьким святом Покрови. Проводячи його, ми заманіфестуємо непереривність збройної боротьби українського народу на протязі нашої історії, нашу вічно живу, незламну волю зо зброєю в руках боротися за належні нам права.” Того ж 1947 року вперше було відзначено 5-ту річницю зі створення Української повстанської армії. Після відновлення незалежності України низка областей почали святкувати річниці створення УПА на офіційному рівні.
Останнє редагування 15 жовтня 2021