Третій голодомор, який влаштувала народам СРСР російсько-комуністична диктатура 1946–1947, був спричинений спланованою акцією сталінського Політбюро з метою забрати в селян залишки зерна і продати чи подарувати його братнім режимам.
Розорене війною сільське господарство, яке потребувало допомоги, аби стати на ноги, ще більше було підірване засухою.

У двадцятому столітті українці пережили три голодомори: 1921–1923, 1932–1933, 1946–1947 років, які забрали життя мільйонів наших співвітчизників. Однак наймасштабнішим є Голодомор 1932–1933 років.

21 листопада ми відзначаємо День Гідності та Свободи — свято, встановлене на честь двох важливих подій: Помаранчевої революції 2004 року й Революції Гідності 2013 — 2014 рр. Однак активне будування українського громадянського суспільства розпочалось ще на початку 90-тих, отож хочемо розповісти про основні протестні події, які вплинули на розвиток нашої країни.

Щороку 14 жовтня ми відзначаємо кілька свят, вкрай важливих для вкраїнського суспільства - це Покрова Пресвятої Богородиці, День Українського козацтва, а також День захисників і захисниць України. Найтривалішу, більш ніж тисячолітню традицію відзначення має свято Покрови, яке з'явилось у нас після масового хрещення Київської Русі 988 року. Для наших предків Покрова була наділена потужним символізмом, зокрема означала захист і заступництво, тож не дивно, що протягом століть її образ невідступно йшов поруч із нашим народом, не втративши свого значення до сьогодення.

Часописи, насамперед газетна періодика є потужним джерелом різноманітної інформації з історії Української революції 1917–1921 рр. Проте тривала ідеологічна заангажованість і вибірковість радянської доби призвела до значної асиметрії в джерелознавчому, історіографічному і бібліографічному опрацюванні цього виду джерел.

Ми продовжуємо публікувати матеріали про старшин армії УНР, які причетні до подій в Шепетівці в часи Української революції 1917-1921 рр. Сьогодні ми подаємо життєпис одного з найкращих старшин формації Січових Стрільців Андрія Домарадського, який приймав участь в оборонних (квітень 1919 р.) та наступальних (серпень 1919 р.) бойових операціях армії УНР в районі Шепетівки.

Одним з болючих сторінок в історії нашої держави є виселення тисяч селян у віддалені райони СРСР наприкінці 40-х років – на початку 50-х років ХХ ст. Про це явище в радянські часи мало хто згадував. Указ про виселення селян за не вироблення мінімум трудоднів взагалі ніде не висвічувався в радянських засобах масової інформації. За змістом указ нагадує акти 30-х років щодо куркульства. Отже, спробуємо показати, чому вийшов цей указ, як він здійснювався та як він вплинув на долю селян.

Після вторгнення Німеччини та СРСР на територію Польщі у вересні 1939 року її влада, під загрозою втрати державного суверенітету країни, була змушена утворити новий уряд за її межами. Прем’єр-міністром та Верховним головнокомандувачем Польських Збройних сил став Владислав Сікорський. Визнаний західними союзниками, його уряд докладав чимало зусиль для відновлення польської армії в еміграції, яка була необхідна для широкомасштабної боротьби за національний суверенітет і територіальну цілісність Польської держави.

Сьогодні у Музеї пропаганди відбулась презентація фотодокументальної виставки "Биківня - територія пам'яті". Про це повідомили на сторінці культурного закладу.

У Шепетівці, у мікрорайоні Косецький біля школи №8, паралельно вулиці Січових Стрільців знаходиться вулиця Є. Коновальця. Названа вона на честь полковника Армії УНР, голови Проводу українських націоналістів, першого голови ОУН. Усю його біографію можна звести до короткої формули: «Жив для України і загинув за неї». Він ще при житті став символом національно-визвольної боротьби за Українську Державу.