Микола Островський

Вчора надвечір на пам’ятнику Миколі Островському, що знаходиться в самісінькому центрі Шепетівки, чоловік білою фарбою намалював символ "Z". Потім сів у машину та спокійно поїхав геть.

На офіційному сайті Хмельницької обласної ради опубліковано проект рішення, згідно якого у Шепетівці пропонують демонтувати пам’ятник Миколі Островському, що на території комунального закладу культури “Музей пропаганди”. 

Демонтувати пам’ятник письменнику Миколі Островському біля Музею пропаганди в Шепетівці хочуть депутати Хмельницької обласної ради. Про це Суспільному розповів голова гуманітарної комісії ради Віктор Бурлик. За його словами, музей та пам’ятник є власністю обласної ради, тому пам’ятник планують прибрати, відповідно до чинного законодавства. Яке значення для Шепетівки та історії України має постать Миколи Островського і чому потрібно прибрати з центру міста його пам’ятник – у матеріалі Суспільного.

Виставки, кіноперегляд, спілкування - адміністрація Літературно-меморіального музею Миколи Островського запрошує усіх охочих на власні події закладу.

Вважаю за необхідність ствердити те, що ніколи і ніким у місті не ставилося питання знищення музей Миколи Островського. Для чого ж було збурювати громадськість?

"Там вдали, за рекой свободовцы напали на Павку Корчагина. «Проклятье человечества» и Островский". Під таким гучним заголовком вийшов останній матеріал на пропагандиському сайті Україна.ру. А ще раніше читачам у матеріалі "В Шепетовке работники культуры пытаются отстоять музей Островского" російські пропагандисти розповідали про "офіційні вимоги про фізичне знищення музею і навіть анонімні погрози фізичної розправи працівникам музею."

24 вересня в обласному літературно-меморіальному музеї Миколи Островського відбувся культурний диспут «Той, про кого не говорять». Науковці, музейники, мистецтвознавці, представники обласного та міського депутатського корпусів, громадські активісти були запрошені до обговорення проекту нової наукової концепції, варіантів назви музею.

Пенсіонер, колишній працівник заводу «Комуніст» Олександр Черв’ятюк є предстаником славної династії залізничників. Його бабуся починала трудовий шлях у буфеті залізничного вокзалу станції Шепетівка, де не раз «перетиналася» із… Колею (так називала Миколу Островського). Батько займав поважну аж до кінця 1960-х років посаду головного кондуктора (вони обстежували вагони та інший рухомий склад), а потім навіть встиг кілька років поїздити на останніх паровозах місцевого депо. Ну, а мама багато років пропрацювала на станції Шепетівка касиром.

Свого часу Інститут національної пам’яті опублікував списки (прізвища) відомих діячів так званої радянської доби, а насправді — періоду російської окупації, яких не варто увіковічувати в назвах міст, вулиць, установ тощо. В цьому списку зазначено і прізвище Миколи Островського. Відповідно до рекомендацій, музей Миколи Островського в Шепетівці мав би змінити свою назву. Однак багатьом, насамперед керівникам музею, робити цього не хочеться.

Вісімдесят п’ять років тому вперше було розпочато видання роману «Як гартувалася сталь». Першу частину друкуватиме радянський літературно-художній журнал «Молодая гвардия». Утім, досі мало хто звертає увагу на те, наскільки з часом, упродовж численних перевидань у 1930-х – 1980-х, змінився первісний текст роману «Як гартувалася сталь». Володимир Ковальчук спеціально для «ГалІнфо» дослідив це питання, для чого порівняв журнальну версію 85-річної давнини з книжковим перевиданням 1979 року.