10 листопада 2011 року га­зета «Шепетівка» надрукува­ла під рубрикою «Надзвичай­на ситуація» статтю «Найбіль­ша екологічна катастрофа не­великої української річки Гус­ки». Йшлося в ній про те, що 4 листопада 2011 р. у став біля ТД «Шепетівський цукор» було скинуто велику кількість якоїсь хімічної рідини. У ре­зультаті вміст аміаку у водоймі перевищив допустиму норму у   9  разів, а кисню у воді не ста­ло взагалі. Практично вся риба уставу вимерла.

«Це мертва вода, інкубатор для мікробів. Ця мертва вода з аміаком та мікробами тихень­ко тече далі в Гуску», — зас­терігав автор. Водночас редак­ція обіцяла знайомити читачів з подальшим розвитком подій.

Від часу цієї події пройшло тільки три місяці. День-у-день наслідки екологічної катастро­фи стають все відчутнішими і тяжчими. У минулому номері газети було опубліковано лист шепетівського рибалки-любителя Федора Марфути під за­головком «Риба здохла, раки теж... «Бєспрєдєлу» нема меж», в якому він свідчить: «З  цього ставка смерди ть на всю Шепетівку, бо риба, мабуть, під льодом зашивається... Тепер тут немає нічого живого, навіть раки виздихали».

Роз’яснити читачам сьогод­нішню обстановку ми попросили головного державного санітарного лікаря Шепеті­вського району В. В. Мазаєва. Ось що він повідомляє: «За скаргами населення на неприємний запах води з річки Гуска у плані щоквар­тального моніторингу ЗО січня 2011 року Шепетівською райСЕС відібрано та дос­ліджено проби води з річки Гуска в місці після виходу із ставка біля підприємства ДТ «Шепетівський цукор».

За результатами дослід­жень води з річки Гуска в місці після виходу ‘з ставка біля підприємства ТД «Шепе­тівський цукор» встановле­но, що вода в даному місці не відповідає вимогам СанПІНу № 4630-88 «Охорона поверх­невих вод від забруднення» по

слідуючих показниках: органолептиці (запах складає 5 балів при нормі 3 бали, харак­тер запаху гнилісний), вмісту розчиненого кисню — 3 при нормі не менше 4, аміаку 4,9 при нормі не більше 2, зваже­них речовин — 195,5 при нормі не більше ЗО, вмісту заліза — 1,17 при нормі не більше 0,3 та по індексу ЛКП (лактозопозитивної кишко­вої палички), який перевищує норматив в 4,6 разу.

Дані лабораторних дослі­джень свідчать про те, що, можливо, після забруднення у водоймі йдуть процеси гнит- тяфітопланктону та нежи­вої риби, як наслідок мору риби.

Крім того, дані багаторіч­ного моніторингу за станом ставка свідчать про те, що протягом багатьох років та­кого забруднення ставка не спостерігалось».

У зв’язку із тим, що останнім часом до виконкому міської ради все частіше почали над­ходити скарги на забруднення навколишнього середовища в районі так званого цукрозаводського ставу і річки Гуски, міським головою С. А. Анто­нюком 2 лютого 2012 року ініційовано засідання комісії з питань техногенно-екологічної 

безпеки та надзвичайних ситу­ацій з порядком денним «Про вжиття термінових заходів щодо недопущення надзвичай­ної ситуації на річці Гуска (став біля ПАТ «Шепе­тівський цукрокомбінат»). Заві­дувач сектору з питань НС та ЦЗН М. Ю. Кикоть та головний державний сані­тарний лікар Шепетівського райо­ну В. В. Мазаєв доповіли, що у водоймі дійсно інтенсивно проходить процес гниття, що супроводжується неприємним запахом і поши­рюється руслом річки Гуски, аналізи води у ставу не відпові­дають санітарним нормам. Єди­ний вихід із становища цими спеціалістами вбачається у проведенні скиду води з по­дальшим очищенням водойми.

З метою запобігання над­звичайній ситуації, пов’язаній із процесами у ставу на р. Гуска, комісія вирішила доручити міжрайонному управлінню вод­ного господарства розробити режим водоскиду, начальнику управління МНС С. С. Бурденюку організувати режим підри­ву льоду після скиду води. Вод­ночас створено робочу групу з організації та проведення робіт з недопущення надзвичайної ситуації на ставу на р. Гуска, яку очолив перший заступник міського голови О. Л. Діхтярук.

За рішенням комісії скид води за погодженням з Дер­жавним управлінням охорони навколишнього середовища та Хмельницькою міжрайонною прокуратурою планувалося розпочати 9 лютого. На жаль, час іде, сморід за течією річки помітно розповсюджується в напрямку Славутського райо­ну. Але до роботи ще ніхто не приступав. Виною цьому, як і завше, стали бюрократична тяганина і юридичні перепони. Але ми впевнені, що не з вини виконкому міської ради.

Тим часом виконком міської ради ситуацію під контролем тримає повсякчас. 9 лютого рішенням XXI сесії міської ради земляні дамби з водозаборами біля ПАТ «Шепетівський цук­ровий комбінат» і ВАТ «Ше­петівський завод «Пульсар» передані на баланс та експлу­атаційне утримання ремонтно- експлуатаційному підприєм­ству, що надасть змогу надалі зменшити ризик виникнення описаних вище ситуацій.

На цій же сесії оприлюд­нено запит депутата міської ради О. В. Окунєвича, адре­сований директору ГІАТ «Ше­петівський цукровий завод» М. М. Агаркову, в якому він вимагає: «Терміново вжити всі необхідні заходи щодо очищен­ня водойми, розташованої по­руч із ПАТ «Шепетівський цук­ровий завод»,забрудненої сто­ками цього підприємства». Депутати міської ради підтри­мали колегу. Але дивною ви­дається позиція голови депу­татської фракції ВО «Свобо­да» Б. М. Одуда, котрий зая­вив, що приїхав у Шепетівку у 1980 році і став уже тоді смердів, а якщо його спустити, то завод поріжуть на брухт... Отакої!!! Місто стривожене тим, що в центрі справді-таки з’явилася так звана екологіч­на бомба. А «свободівцям», бачте, нехай ще більше смер­дить...

Редакція газети і надалі по­відомлятиме читачам, як роз­гортатимуться події.

О. Твердун.

9   лютого 2012 року відбу­лася XXI сесія Шепетівської міської ради VI скликання. Відкриваючи її, міський голо­ва С. А. Антонюк інформував, що усі проекти рішень попе­редньо розглянуто на засідан­нях постійних депутатських комісій, всі пропозиції та зау­важення народних обранців враховано.

Першим розглянуто проект рішення «Про внесення змін до бюджету міста на 2012 рік». «Загалом, — інформував на­чальник фінансового управлін­ня В. О. Дрищ, — доходи спе­ціального фонду бюджету міста відповідно до рішення, що роз­глядається, збільшуються на 1165600 гривень за рахунок збільшення субвенції з держав­ного бюджету на будівництво, реконструкцію, ремонт та ут­римання вулиць і доріг кому­нальної власності».

Видатки збільшені на за­гальну суму 1180900 грн і на­правлені на додаткове фінан­сування статей міського бюд­жету «Державне управління», «Освіта», «Соціальний захист та соціальне забезпечення», «Культура» та інше. З-поміж іншого збільшено видатки на програми «Діти Шепетівки» «Профілактика алкоголізму, тютюнопаління, наркоманії, ВІЛ/СНІДу та інших негатив­них проявів».

На 343180 грн збільшують­ся видатки по КФК «Культура та мистецтво». Ці кошти, зок­рема, підуть на реалізацію «Комплексної програми роз­витку культури м. Шепетівки на 2009—2012 роки», на утри­мання міського парку культури та відпочинку, на реалізацію Програми державних та про­фесійних свят, на придбання рупорів для озвучення масових заходів та музичних інстру­ментів.

Також загалом на 50300 грн збільшено видатки по КФК «Фізична культура і спорт». Кошти направляються на по­точне утримання спортивної школи, на реалізацію «Про­грами розвитку фізичної куль­ту'ри та спорту в м. Шепетівка на2012—2015рр.», «Програ­ми фізкультурно-спортивної діяльності людей з обмежени­ми можливостями в м. Ше­петівка на 2011—2012 рр.». Також збільшено видатки на 102000 грн на добудову їдальні ЗОШ №4.

Фактично, прийняття цього рішення вносить позитивні ас­пекти у всі сфери життєдіяль­ності міста. Проект підтримали практично всі депутати міської ради. Окрім депутатської фракції політичної партії ВО «Свобода». Так само члени цієї фракції «утримувалися» при прийнятті багатьох інших про­ектів рішень. З яких причин «свободівці» протиставляють себе територіальній громаді міста, ми розмірковувати не будемо. Це зроблять самі читачі...

Міською радою прийнято рішення «Про затвердження Програми соціально-економі­чного та культурного розвитку м. Шепетівки на 2012 рік». Зокрема вирішено: «Рекомен­дувати управлінням, відді­лам виконавчого комітету, суб’єктам підприємницької діяльності, установам та органі­заціям, громадським організа­ціям у межах передбачених за - конодавством повноважень здійснювати заходи, спрямовані на реалізацію Програми та щоквальнодо 10 числа місяця, що настаєзазвітним періодом, інформувати управління еко­номічного розвитку міськви­конкому про результати прове­деної роботи». З повним тек­стом цього документа, як і всіх інших, прийнятих на сесії, ше- петівчани можуть ознайомити­ся у виконкомі міської ради.

На виконання угоди про взаємодію і співробітництво між Шепетівською міською радою та Шепетівською спілкою ветеранів Афганіста­ну (воїнів-інтернаціоналістів)з метою збереження злагоди, забезпечення гідного рівня життя ветеранів війни, інвалідів, учасників бойових дій, членів сімей загиблих, на сесії міської ради прийнято рішення «Про внесення змін до міської комплексної програми соціаль­ного захисту населення на 2011—2015 рр.», затвердже­ної рішенням XI сесії міської ради VI скликання №5 від 07 липня 2011 року», в якому виз­начено: «Щорічно до Дня вшану­вання учасників бойових дій на терит орії інших держав (15 лю­того) сім’ям загиблих учасників бойових дій в Афганістані та інвалідам війни в Афганістані надавати одноразову грошову допомогу».

З метою запобіганню мож­ливим надзвичайним ситуаціям техногенного та природного характеру підчас пропуску повеневих і паводових вод та відповідно до Водного кодексу України і Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» і «Про охорону на­вколишнього природного сере­довища» міська рада прийня­ла рішення «Про передачу зем­ляних дамб з водозбором ITC та водойм КГІ «Шепетівське ремонтно-експлуатацій не підприємство».

Цим рішенням комунально­му підприємству на баланс пе­редаються земляні дамби з водозаборами ГТС біля ПАТ «Шепетівський цукровий ком­бінат» і біля ВАТ «Шепетівсь- кий завод «Пульсар», а також дая експлуатаційного утриман­ня та обслуговування водойми біля ПАТ «ІІІепетівський цук­ровий комбінат» площею8 га, водойми біля ВАТ «Шепетівський завод «Пульсар» площею14 гата водойми в районі роз­доріжжя Шепетівка—Славута-Новоград—Волинське шосе площею 3 га.

У питанні «Різне» депутат міської ради А. С. Мазур інфор­мував депутатів, що до нього, як до начальника управління праці та соціального захисту населення Шепетівської райдержадміністрації звернулися депутати районної ради, а та­кож постійно звертаються го­лови сільських рад, мешканці сіл району із проханням врегу­лювати перевезення паса­жирів із сіл району територією міста. У своєму депутатському запиті він вказує, що транспорт загального користування ру­хається тільки до автобусної станції, хоча багатьом пасажи­рам треба дістатися, скажімо, до залізничного вокзалу чи навіть до селища Косецького. Міський голова С. А. Антонюк та начальник управління економічного розвитку О. М.Гринь надали депу­тату необхідні роз’яснен­ня. Однак, на диво депу­татського загалу, зненацька А. С. Мазур став поводитися неадекватно, ображаючи присутніх, легко кажучи, не­гарними словами, а наприкінець свого «монологу» демон­стративно покинув сесійну залу. Такі дії високопосадовця районного масштабу при­сутніх на сесії образили і шо­кували.

У цьому ж питанні «Різне» слово для виступу попросив де­путат О. О. Юзвенко. Він по­відомив, що днями вийшов черговий номер газети Ше­петівської міської організації ВО «Свобода». У цьому «підпільному виданні», що не має належних вихідних даних і де навіть прізвища редактора не вказано, подано цілу низку наклепів на керівників міста, депутатів міської ради та бага­тьох шепетівчан. «Мене, — заявив О. О. Юзвенко, — з невідомо якою, але брудною метою, навіть «призначили» начальником міського управ­ління праці, хоча я до цієї струк­тури відношення не маю. Оче­видно, брехня зручна для цих новоспечених політиків місце­вого масштабу і напередодні виборів вигідна».

Депутати міської ради зва­жений і толерантний виступ колеги сприйняли аплодисмен­тами. Члени фракції партійної організації ВО «Свобода» Богдан Одуд, Петро Холява, Михайло Полодюк, викрикую­чи щось незрозуміле, бо, оче­видно, роз’яснень потрібних надати на виступ О. О. Юзвенка не змогли, ретирувалися із приміщення, а точніше кажу­чи, поспішно утекли.

О. Піскун

Сильне похолодання в Україні спричинило велику кількість про­блем для життєдіяльності суспіль­ства. Неабияк вплинули морози і на роботу автоперевізників. В усіх ре­гіонах держави, в силу багатьох при­чин, було відмінено велику кількість маршрутів, що створило суттєві не­зручності для громадян. Тому при­ємно відзначити, що в той час, коли навіть у сусідніх містах автобуси май­же не виходять з парків і скасову­ються вкрай необхідні маршрути, шепетівські перевізники все ж за­безпечують стабільну та безпере­бійну роботу транспорту.

З нагоди пам’ятної дати у місті про­вели низку заходів. Найперше — відвідали кожного учасника визволен­ня, відтак вінки та квіти поклали до усіх братських могил і пам’ятників, що встановлені на місцях боїв за визво­лення міста.