10 листопада 2011 року газета «Шепетівка» надрукувала під рубрикою «Надзвичайна ситуація» статтю «Найбільша екологічна катастрофа невеликої української річки Гуски». Йшлося в ній про те, що 4 листопада 2011 р. у став біля ТД «Шепетівський цукор» було скинуто велику кількість якоїсь хімічної рідини. У результаті вміст аміаку у водоймі перевищив допустиму норму у 9 разів, а кисню у воді не стало взагалі. Практично вся риба уставу вимерла.
«Це мертва вода, інкубатор для мікробів. Ця мертва вода з аміаком та мікробами тихенько тече далі в Гуску», — застерігав автор. Водночас редакція обіцяла знайомити читачів з подальшим розвитком подій.
Від часу цієї події пройшло тільки три місяці. День-у-день наслідки екологічної катастрофи стають все відчутнішими і тяжчими. У минулому номері газети було опубліковано лист шепетівського рибалки-любителя Федора Марфути під заголовком «Риба здохла, раки теж... «Бєспрєдєлу» нема меж», в якому він свідчить: «З цього ставка смерди ть на всю Шепетівку, бо риба, мабуть, під льодом зашивається... Тепер тут немає нічого живого, навіть раки виздихали».
Роз’яснити читачам сьогоднішню обстановку ми попросили головного державного санітарного лікаря Шепетівського району В. В. Мазаєва. Ось що він повідомляє: «За скаргами населення на неприємний запах води з річки Гуска у плані щоквартального моніторингу ЗО січня 2011 року Шепетівською райСЕС відібрано та досліджено проби води з річки Гуска в місці після виходу із ставка біля підприємства ДТ «Шепетівський цукор».
За результатами досліджень води з річки Гуска в місці після виходу ‘з ставка біля підприємства ТД «Шепетівський цукор» встановлено, що вода в даному місці не відповідає вимогам СанПІНу № 4630-88 «Охорона поверхневих вод від забруднення» по
слідуючих показниках: органолептиці (запах складає 5 балів при нормі 3 бали, характер запаху гнилісний), вмісту розчиненого кисню — 3 при нормі не менше 4, аміаку 4,9 при нормі не більше 2, зважених речовин — 195,5 при нормі не більше ЗО, вмісту заліза — 1,17 при нормі не більше 0,3 та по індексу ЛКП (лактозопозитивної кишкової палички), який перевищує норматив в 4,6 разу.
Дані лабораторних досліджень свідчать про те, що, можливо, після забруднення у водоймі йдуть процеси гнит- тяфітопланктону та неживої риби, як наслідок мору риби.
Крім того, дані багаторічного моніторингу за станом ставка свідчать про те, що протягом багатьох років такого забруднення ставка не спостерігалось».
У зв’язку із тим, що останнім часом до виконкому міської ради все частіше почали надходити скарги на забруднення навколишнього середовища в районі так званого цукрозаводського ставу і річки Гуски, міським головою С. А. Антонюком 2 лютого 2012 року ініційовано засідання комісії з питань техногенно-екологічної
безпеки та надзвичайних ситуацій з порядком денним «Про вжиття термінових заходів щодо недопущення надзвичайної ситуації на річці Гуска (став біля ПАТ «Шепетівський цукрокомбінат»). Завідувач сектору з питань НС та ЦЗН М. Ю. Кикоть та головний державний санітарний лікар Шепетівського району В. В. Мазаєв доповіли, що у водоймі дійсно інтенсивно проходить процес гниття, що супроводжується неприємним запахом і поширюється руслом річки Гуски, аналізи води у ставу не відповідають санітарним нормам. Єдиний вихід із становища цими спеціалістами вбачається у проведенні скиду води з подальшим очищенням водойми.
З метою запобігання надзвичайній ситуації, пов’язаній із процесами у ставу на р. Гуска, комісія вирішила доручити міжрайонному управлінню водного господарства розробити режим водоскиду, начальнику управління МНС С. С. Бурденюку організувати режим підриву льоду після скиду води. Водночас створено робочу групу з організації та проведення робіт з недопущення надзвичайної ситуації на ставу на р. Гуска, яку очолив перший заступник міського голови О. Л. Діхтярук.
За рішенням комісії скид води за погодженням з Державним управлінням охорони навколишнього середовища та Хмельницькою міжрайонною прокуратурою планувалося розпочати 9 лютого. На жаль, час іде, сморід за течією річки помітно розповсюджується в напрямку Славутського району. Але до роботи ще ніхто не приступав. Виною цьому, як і завше, стали бюрократична тяганина і юридичні перепони. Але ми впевнені, що не з вини виконкому міської ради.
Тим часом виконком міської ради ситуацію під контролем тримає повсякчас. 9 лютого рішенням XXI сесії міської ради земляні дамби з водозаборами біля ПАТ «Шепетівський цукровий комбінат» і ВАТ «Шепетівський завод «Пульсар» передані на баланс та експлуатаційне утримання ремонтно- експлуатаційному підприємству, що надасть змогу надалі зменшити ризик виникнення описаних вище ситуацій.
На цій же сесії оприлюднено запит депутата міської ради О. В. Окунєвича, адресований директору ГІАТ «Шепетівський цукровий завод» М. М. Агаркову, в якому він вимагає: «Терміново вжити всі необхідні заходи щодо очищення водойми, розташованої поруч із ПАТ «Шепетівський цукровий завод»,забрудненої стоками цього підприємства». Депутати міської ради підтримали колегу. Але дивною видається позиція голови депутатської фракції ВО «Свобода» Б. М. Одуда, котрий заявив, що приїхав у Шепетівку у 1980 році і став уже тоді смердів, а якщо його спустити, то завод поріжуть на брухт... Отакої!!! Місто стривожене тим, що в центрі справді-таки з’явилася так звана екологічна бомба. А «свободівцям», бачте, нехай ще більше смердить...
Редакція газети і надалі повідомлятиме читачам, як розгортатимуться події.
О. Твердун.