Насамперед вирішила позбавитись від клопотів комунальних підприємств і віддала на управління та утримання житловий фонд приватним підприємствам "Управлінській компанії "Управдом"" і "Управлінській компанії "Житлофонд"", а об'єкти централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення "Шепетівське підприємство теплових мереж", "Шепетівське комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства" віддала в концесію.
Міська влада вирішила, що одним з актуальних напрямів у сфері реформування ЖКГ є розвиток приватного ринку житлових послуг. Що ж, це зрозуміло, бо досвід країн Європи показує, що саме за приватним сектором управління майбутнє ЖКГ. Проте міській владі, мабуть відомо, що на сьогоднішній день сектор ЖКГ не представляє ніякого інтересу для серйозних приватних інвестицій в сфері обслуговування житлових будинків, прибудинкових територій тощо.
Реформування завжди покликане передусім підвищити ефективність ЖКГ, подолати ті проблеми, з якими стикаються комунальники. А їх чимало: дефіцит оборотних коштів, висока зношеність малопродуктивної техніки, енерго- та ресурсовитратність комунальних підприємств. Необхідно зробити рішучі кроки і почати переоснащення житлово-комунального господарства. А чи готові до таких кроків новоутворені приватні господарства, яким довірено наше, мешканців міста, життєзабезпечення?
Якщо дивитися з точки зору споживача комунальних послуг, то концесія - це унікальна можливість не тільки ефективно використовувати наявне комунальне майно, а й створювати нові об'єкти для забезпечення членів територіальної громади послугами, роботами. Процес підготовки до укладення договору концесії є досить складною процедурно, адже потрібно визначити претендента за конкурсом, провести різноманітні розрахунки для визначення ефективності такої концесії та для зменшення можливих ризиків для сторін договору, а також врахувати багато інших факторів.
При прийнятті рішення про надання концесії потрібно врахувати інтереси територіальної громади, проте з нами ніхто не радився, інформації і роз'яснень для населення і досі ніхто не надав. Передали в концесію ТОВу "Шепетівка-Енергоінвест" ще у листопаді 2011 року, а досі невідомо нічого про роботу підприємства. І це викликає занепокоєння у громадян. Досвід підказує, що за наших українських реалій, коли і раніше була гранична зношеність основних виробничих фондів, в Шепетівці ще використовуються 17 застарілих котлів НІІСТУ-5, а у сфері водопостачання і водовідведення аварійні і ветхі водопровідні мережі, майже не діючі очисні споруди, чи не пустяь по світу "добрі дяді"? Тим паче, що і теплоенергетика і водоканал працюють в місті собі у збиток. Рівень "економічно обґрунтованих витрат" - явно вищий, ніж оплата.
Усе теж саме і з утриманням житлового фонду управляючими компаніями: застарілі виробничі фонди і обладнання, не спроможність провести капітальні ремонти бодай навіть декількох будинків, зважаючи, на те, що зношеність житлового фонду сягає десь 80%. При тому ж міська влада свідомо відібрала належне комунальним підприємствам нерухоме майно: адміністративне приміщення, майстерні, гаражі, чим суттєво "посприяла" матеріально-технічній базі новостворених приватних компаній.
Безумовно, що жеківська система радянських часів не задовольняла більшість громадян, проте неможливо миритися також з тим, що міська влада віддала без будь-яких пояснень комунальні підприємства приватним управляючим компаніям, які самовільно привласнили собі без будь яких правових підстав право обслуговувати, фактично управляти та розпоряджатись колективним майном співвласників багатоквартирних будинків.
На сьогодні в місті приватизовано біля 90% житлового фонду. Отже, наразі фактично кожен багатоквартирний житловий будинок є співвласністю власників квартир та нежитлових приміщень, що в свою чергу виключає можливість його перебування у власності держави та територіальних громад.
Зорієнтуватись в лабіринтах законодавства не так просто і влада цим користується. Замість того, щоб дбати аби комунальна власність використовувалася якнайкраще, тобто - ефективно, доцільно, економно, здійснює різноманітні сумнівні операції з об'єктами комунальної власності, аби тільки скласти з себе відповідальність за добробут і безпеку громадян.
