Костел Святої Анни у місті Полонне – пам’ятка архітектури національного значення, вік якої перевищує чотири століття. Споруда закладена ще за часів Януша Острозького, спалена та пограбована турецькими військами під проводом Алімазора. Святиня встигла побувати відділом НКВС та катівнею за часів совітів і стала центром Полонського деканату Кам’янець-Подільської дієцезії Римо-Католицької Церкви в Україні в наш час.

Селище Гриців Шепетівського району має велику та багату історію. В минулому містечко Гриців відносилось до Ізяславського повіту, було волосним центром. Розташоване біля місця притоки річки Білка до річки Хомори, є одним з найстаріших населених пунктів Волині. Однак зараз туристів може більше зацікавити не історія, а те що вона лишила по собі в сьогоденні - палац Грохольських.

Село Білецьке нині входить у Шепетівський район і розташоване за 50 кілометрів від районного центру. Кількість населення – близько 450 осіб. В письмових документах вперше зустрічається під 1583 роком. Було у власності родини Білецьких, пізніше ним володіли Острозькі та Любомирські. У 19 столітті і до 1917 року власниками села були Жураковські.

У психоневрологічному інтернаті у селі Кривчик біля Кам’янця-Подільського на Хмельниччині виявили історичну таблицю з арабською вяззю. Її знайшли під численними набілами штукатурки у туалеті, що раніше був верандою палацу Крупенських. Вчені її розшифрували і попередньо датують початком XVIII ст. За їхніми припущеннями, таблицю перенесли з Хотинської фортеці. Попереду – вивчення і розшифрування ще однієї плити.

Цього року виповнюється 135-та річниця з дня народження відомого дослідника історії Південно-Східної Волині та першого директора Шепетівського краєзнавчого музею – Володимира Івановича Кочубея.

10 грудня 1975 року було затверджено Акт з вибору майданчика для будівництва АЕС, який визначив Нетішин місцем розташування Хмельницької АЕС. Але це не єдина визначна дата, яку відзначає місто енергетиків.

Одним із найбільших проектів початку ХХ ст. на території Поділля та Південно-Східної Волині стало будівництво Подільської залізниці (1909-1917). На відміну від всіх інших магістралей Російської імперії, історія будівництва і функціонування Подільської залізниці на сьогодні мало досліджена.

Сьогодні було відкрито доступ до правдивих скарбів фонду інженера, архітектора і реставратора Володимира Леонтовича (1881-1968), фонду 1686, опису 2, справ 39-47 Центрального державного історичного архіву України в Києві. Про це повідомили у громадській організації «Товариство культурної спадщини «Заслав'є».

У Музеї пропаганди відкрилася виставка «Биківня 1937-1938: польська лінія», розроблена спільно Національним історико-меморіальним заповідником «Биківнянські могили» та Польським інститутом у Києві. Про це повідомили на сторінці музею.

«Довге» ХІХ століття стало переламним у поширенні науково – технічного прогресу на теренах нашого краю: Південно – Східної Волині. Одним з найважливіших його досягнень стала залізниця. Перевезення вантажів та пасажирів сприяло зростанню значення Шепетівки, як значного транспортного вузла. Завдяки залізниці відбувалося швидке зростання чисельності населення міста, його розбудова. Виникали нові і модернізувалися вже існуючі підприємства.