Понеділок, 09 листопада 2020 15:01

“Зло є зло... Менше, більше, середнє. Суть одна...”

9 листопада у світі відзначають Міжнародний день проти фашизму та антисемітизму. Його започатковано за ініціативи Міжнародної мережі проти расизму UNITED, яка об’єднує понад 500 організацій з 49 країн і діє незалежно від політичних партій та урядів у багатьох країнах світу. Назва звучить як «Міжнародний день проти фашизму й антисемітизму». Чому його відзначають саме у цей день, які події він знаменує і наскільки актуальним є сьогодні?

Дата обрана не випадково, адже саме з 9 на 10 листопада 1938 року відбулася т.зв. “Кришталева ніч” (нім. Kristallnacht, Reichskristallnacht, або Novemberpogrome - Листопадові погроми) - початок трагедії Голокосту (Шоа), що змінила світ і людство назавжди. Трагедії людства і людяності, трагедії засліплення пропагандистськими гаслами, маршами і формами, що розділила цивілізовані європейські народи на два табори - гонимих і гонителів.

Традиційно дослідники історії ХХ століття загалом та Голокосту зокрема, відзначають цю дату (ніч) - 9-10 листопада 1938 року - як початок активної фази в реалізації антисемітської політики Третього Рейху. Щодо “пасивної”, або теоретичної підготовки громадської думки до расової сегрегації, то нацисти активно провадили її ще із початку30-х років; квінтесенцією її стали т.зв. “Нюрнберзькі закони”. Це були два расистські, переважно антиєврейські, документи — Закон про громадянина Рейху (нім. Reichsbürgergesetz) та Закон про охорону німецької крові і німецької честі (нім. Gesetz zum Schutze des deutschen Blutes und der deutschen Ehre), проголошені з ініціативи Адольфа Гітлера 15 вересня 1935 року на з'їзді Націонал-соціалістичної партії в Нюрнбергу, відповідно до таємної програми (1920) року та одноголосно прийняті сесією рейхстагу, спеціально скликаної в Нюрнберзі з нагоди з'їзду партії.

Їхнє формулювання фактично означала позбавлення німецького громадянства, в першу чергу, євреїв та циган. Найбільш пильну увагу при створенні і виконанні цих законів приділялася саме євреям. Нюрнберзькі закони послідовно здійснювали ізоляцію євреїв за расовою ознакою. Значною частиною німецького суспільства і самих євреїв вони спочатку сприймалися як юридичне обґрунтування подальшого проживання останніх в Німеччині.

Однак, подальші постанови (останнє від 1 липня 1943 року) закрили євреям доступ майже до всіх посад і професій, обмежили свободу їх пересування і ввели в їх посвідченні особи обов'язкову відмітку «єврей». Згодом, правила щодо напівкровок (нім. Mischlinge) були посилені, зокрема і у протоколах Ванзейської конференції. Тим самим, євреї були поставлені поза законом, відданих на свавілля поліції, що стало прелюдією до «остаточного вирішення».

124416084 1678288895683971 4417078496359823077 n

Першим етапом цього вирішення і стала “Кришталева ніч”. Це була перша, цілеспрямована та керована нацистською державною владою Третього Рейху, масова акція прямого фізичного насильства та терору щодо євреїв на території Німеччини, що відбулася в ніч з 9 на 10 листопада 1938 року.

Приводом до початку єврейських погромів стало вбивство в Парижі 17-річним польським євреєм Гершелем Грюншпаном 7 листопада 1938 радника німецького посольства Ернста фон Рата. Нацистська верхівка використала це вбивство як зручний привід для своїх прибічників чинити напади на євреїв. Будувався навіть показовий процес, аби в його образі виставити все єврейство, як причину всіх бід Німеччини, однак він доведений до кінця не був; за неточними даними Гершель загинув (був страченй) у концтаборі Заксенхгаузен.

У відповідь на цей акт, за підтримки нацистської влади, в ніч з 9 на 10 листопада в десятках міст Німеччини (включаючи територію Австрії та Судетської області) був організований єврейський погром. За одну ніч, в основному ресурсом гітлерюгенду, були убиті 91 єврей, сотні поранено та покалічено, тисячі піддалися приниженням і образам, близько 3,5 тис. арештовано і відправлено до концентраційних таборів Заксенгаузен, Бухенвальд та Дахау.

У цю ж ніч були спалені або розгромлені 267 синагог, 7,5 тис. торгових і комерційних підприємств, сотні житлових будинків євреїв. Загальний збиток склав 25 млн рейхсмарок, з яких близько 5 млн припало на розбиті вітрини (звідси друга назва у традиційному перекладі «Кришталевої ночі» — «Ніч розбитих вітрин/вікон».)

Погроми позначили перехід від дискримінації німецьких євреїв, яка розпочалась в 1933 році, до політики систематичного переслідування, яка переросла у Голокост європейських євреїв на захоплених нацистами територіях, що тривав всі роки війни.

Не оминула трагедія Шоа і нашу державу та наше місто. Досі ведуться дослідження щодо організації та діяльності Шепетівського гетто, досі уточнується кількість жертв цієї "діяльності".

У останні десятиліття у світі загалом, та Німеччині зокрема, сформувалася культура вшанування памяті жертв нацистської влади. Важливим загальнонімецьким елементом збереження пам'яті про жертви нацизму стали так звані «камені спотикання», (нім. Stolpersteine). Це вмонтовані в землю перед будинками жертв камені з латунними табличками, на яких вказані ім'я, прізвище та дата народження людини, а також дата депортації чи дата і місце насильницької смерті. Здебільшого там вказаний конкретний табір смерті, найчастіше Аушвіц-Освенцім.

Цьогоріч до цієї традиції (з ініціативи Українського Центру Вивчення Історії Голокосту /УЦВІГ/) долучилися й українці, зокрема кияни. Переважно всі світові музеї так чи інакше долучаються до відзначення цього дня і вшанування жертв Листопадових погромів.

В зв'язку із епідситуацією нині, ці заходи переважно онлайн характеру - виставки, флешмоби у соцмережах, демонстрація/перегляд документальних робіт на цю тематику.

124221911 1678288769017317 8214099508354883064 n

Насправді, не так важливо як саме ви збережете цю пам’ять - підете в музей, прочитаєте цю статтю, переглянете документалку в Ютубі чи почитаєте з дитиною “Крадійку книжок” Маркуса Зузака. Головне, це зберегти пам’ять про загиблих і виховати в собі і своїх нащадках повагу і шану до людського життя як найвищої цінності, незалежно від раси, віросповідання чи вашої особистої вигоди. Так, щоб і ми, і вони стали надійною запорукою того, що таких трагедій минулого не повториться в майбутньому.

Ліпська Юлія, науковий співробітник Музею пропаганди

Останнє редагування Понеділок, 09 листопада 2020 15:22
Адміністратор

Адміністратор сайту Шепетівки

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Коментарі (0)

Коментарі відсутні

Залиште ваш коментар

  1. Можете коментувати як гість, але ліпше Зареєструйтесь або авторизуйтесь
Вложения (0 / 6)
Поделиться вашим местоположением

Авторизація

Погода

Погода