У пам’ять про чоловіка вона продовжила службу, вивчила англійську, пройшла складну підготовку і стала оператором одного з найсучасніших ЗРК світу. Її підрозділ має на рахунку понад 150 збитих ворожих повітряних цілей. Кожна - це врятовані життя і збережений спокій українських міст. Попри службу і материнство, Вікторія здобуває нову освіту — «Право», бо вірить: сила України - у зброї, знаннях і справедливості.
Її день починається раніше, ніж у більшості — о п’ятій або пів на шосту ранку. Йога, турботи про дітей, свіжа ранкова кухня, школа — і тільки після цього вона їде на службу. Каже: вона старається бути і татом, і мамою, інколи суворою, але завжди люблячою.
«Хочу, щоб вони запам’ятали дім, затишок, любов. Щоб знали: я їх завжди підтримую. Вся любов, яка в мене є — для них», — говорить військова.
Від ЗРК С-300 до новітніх систем: шлях відповідальності і професіоналізму
У військо вона прийшла не випадково — відчула відповідальність, усвідомлюючи, що знання роботи з комплексами С-300 можуть дати реальний ефект на полі бою.
«Злагодженість — це основа основ нашого колективу та його ефективної роботи», — підкреслює вона.
Спершу планувала служити три роки: «Скажу собі — та ну його, задовбало, хочу в нормальне життя». Але замість цього підписала уже другий контракт.
Її досвід та підготовка дали змогу стати операторкою С-300, а згодом — претенденткою на роботу з новітніми західними зенітними комплексами, зокрема протибалістичними, яких раніше в Україні не було.
«Я запитала командира, чи можу бути там. Я не знала, чому і як мене будуть вчити, але знала, що точно це освою. Я це зможу», — розповідає військова.
«Кожен повітряний бій — це порятунок тисяч»
Вона вважає, що робота операторів ППО — це щоденна боротьба, яку далеко не всі бачать, але від якої залежить доля безлічі людей.
«Насправді кожен повітряний бій — це спасіння тисяч людей», — каже вона.
У службі їй подобається вчитися новому, і вона наголошує: ніколи не відчувала різниці між собою та офіцерами у рівні знань — попри те, що починала як солдат.
«Перемога — коли люди зрозуміють, хто вони»
Для неї перемога — не лише про військову силу. Це насамперед про усвідомлення себе українцями.
«Перемога — це коли люди прокинуться, зрозуміють, хто вони і для чого вони тут. Зрозуміють, якого великого роду ми нащадки», — говорить військова.
Вона переконана: українці не повинні зрівнювати себе з ворогом, сприймати чужу культуру, мову, музику чи фільми — усе те, що сьогодні несе ворожість.
А найголовніше — щоб слово «росія» на рівні світової спільноти стало однозначним із словом «вбивця».
Вікторія Кузьміна - приклад незламності української жінки, яка тримає небо, пам’ять і віру в Перемогу.
