
Залізничний вузол у Шепетівці: короткий нарис історії
«Довге» ХІХ століття стало переламним у поширенні науково – технічного прогресу на теренах нашого краю: Південно – Східної Волині. Одним з найважливіших його досягнень стала залізниця. Перевезення вантажів та пасажирів сприяло зростанню значення Шепетівки, як значного транспортного вузла. Завдяки залізниці відбувалося швидке зростання чисельності населення міста, його розбудова. Виникали нові і модернізувалися вже існуючі підприємства.

“Червона” Славута: як у місті позбуваються радянської символіки
На Хмельниччині прощаються з радянським минулим. Розпочався процес перейменування вулиць одразу після розвалу СРСР. Пожвавився цей процес після початку російсько-української війни та досяг свого апогею після початку повномасштабного російського вторгнення. З 2022 року в Україні не лише активно змінюють топоніми, а й позбуваються слідів радянщини на пам’ятниках. Якщо “ленінів” демонтували вже давно, то монументи, знаки та таблички, присвячені подіям Другої світової війни, зберігалися у первісному вигляді аж донині. Споруджені за радянських часів, вони розповідали про війну як про “вєлікую отєчєствєнную”. На деяких з них і досі є “ордени пабєди”. Як-от, наприклад, на меморіалі славутчанам, полеглим у війні 1941-1945 років.

Грослазарет у Славуті: історія, міфи та сучасна невизначеність
Це околиця міста Славута на півночі Хмельниччини. Тут у 1941 році нацисти створили табір для поранених радянських військовополонених — «Грослазарет Славута цвай, табір 301». Табір належав до типу шталаг — призначався для сержантського та рядового складу. Згодом табір перемістили у сусідню Шепетівку. А в Славуті розмістили шталаг під №357. Це місце трагічних подій радянська пропаганда оточила міфами на свою користь. Майбутнє ж локації не визначене. Однак про все за порядком.

Наш край на сторінках атласу Ріцці Дзанноні
Серед історичних джерел, які не оминають своєю увагою ні історики-професіонали, ні краєзнавці – стародавні карти. Непересічне місце у їхньому гроні посідає атлас під назвою «Carte de la Pologne divisée par provinces et palatinats et subdivisée par districts…» – «Мапа Польщі, поділена на провінції та воєводства й додатково поділена на повіти…» (Париж, 1772). Його автор – італієць Джованні-Антоніо-Бартоломео Ріцці Дзанноні (1736 – 1814).

У Шепетівці слухали лекцію про основи єврейської епіграфіки, а потім пішли на цвинтар
Днями у шепетівському Музеї пропаганди відбувся освітньо-просвітницький захід, присвячений вивченню історії єврейського народу та основ єврейської епіграфіки. Про це музейники розповіли у себе на сторінці.

Катастрофа шепетівського єврейства
81 рік тому в київському урочищі Бабин Яр сталося одне з наймасовіших убивств часів Другої світової війни, про яке з жахом говорить увесь світ. У найтрагічніші дні – 29–30 вересня 1941 року нацисти стратили понад 33 тисячі євреїв, а за два роки – до осені 1943-го забрали життя вже приблизно у 100 000 цивільних і військовополонених. Не менш трагічні події для єврейства відбувались в ці роки і на Шепетівщині.

Для групи туристів з Хмельницького влаштували пішохідну екскурсію
В суботу, 11 червня, працівники Музею пропаганди мали приємність прогулятися містом і поділитися цікавинками нашої історії із групою туристів, які приїхали із міста Хмельницького. Про це повідомили на сторінці закладу культури.

Політичні репресії в Україні та на Шепетівщині
15 травня – День пам'яті жертв політичних репресій, тож сьогодні ми пригадаємо трагічні події нашої історії радянського періоду і вшануємо пам’ять людей, які стали жертвами комуністичного терору.

Останній шепетівчанин, який покинув афганські землі
15 лютого минає 33 роки з дня виведення військ з Афганістану. 25 грудня 1979 року так званий «обмежений контингент радянських військ» висадився в Афганістані на летовищах Кабула, Баграма і Кандагара. Приводом для вторгнення стало бажання тогочасного керівництва Кремля змінити очільника Афганістану – Аміна.

Як виганяли нацистських окупантів з Шепетівки у 1944 році
27 січня 1944 року розпочалася Рівненсько-Луцька наступальна операція І-го Українського фронту. Згідно неї радянське командування планувало вигнати нацистських загарбників з районів Рівне-Луцьк-Шепетівка.