Народився Іван 05 жовтня 1974 року у селі Хоросток колишнього Славутського району Хмельницької області.
З дитинства він зростав працьовитим, відкритим і щирим. У період із 1981 по 1989 рік навчався у школі с. Хоросток.
З 1989 по 1991 рік продовжив навчання в Головлівській середній школі.
Далі, 1992 - 1994 роки – період строкової служби в армії.
У 1999 році Іван переїхав жити до Славути, де почав працювати на підприємстві «Будфарфор». Потім працював на товаристві «Родорс». Він був людиною з великим серцем. Сильний духом і справедливий, він не терпів брехні, завжди приходив на допомогу тим, хто її потребував, не очікуючи нічого взамін.
Як почалося повномасштабне вторгнення в Україні, Іван Окуневський, не вагаючись, пішов добровольцем до лав місцевої територіальної оборони, а 2 жовтня 2023 року був мобілізований до Збройних Сил України.
Він служив у 151-й окремій механізованій бригаді на посаді старшого механіка-водія механізованого батальйону військової частини А4941.
Іван пройшов найгарячіші точки фронту, від Запорізького до Донецького напрямку, завжди залишаючись вірним своїм принципам, мужнім та витриманим.
Сьогодні попрощалися з Героєм, який ціною власного життя нагадує нам, якою високою ціною Україна виборює свою свободу. Довгі рік і чотири місяці він вважався зниклим безвісти поблизу населеного пункту Новогродівка на Покровського району Донецької області.
Весь цей час рідні жили надією та сподіваннями, що найдорожча їм людина - жива, але, на жаль, страшна звістка підтвердилася: солдат Окуневський Іван Григорович загинув під час виконання бойового завдання 22 серпня 2024 року.
Він був люблячим чоловіком, найкращим батьком для своєї доньки, хорошим братом та вірним другом. Працьовитий, відповідальний, завжди доводив розпочату справу до кінця. У спілкуванні – відкритий і щирий, легко знаходив спільну мову з людьми, умів підтримати добрим словом і ділом. Він був тим, хто лишає по собі лише світлі спогади.
Наш Герой він не терпів брехні та несправедливості, відстоював правду й захищав слабших. Його поважали за чесність, витримку та мужність. У складних життєвих ситуаціях не втрачав самовладання, умів приймати зважені рішення й залишався вірним своїм принципам.
Особливим його захопленням були тихі моменти спокою - риболовля та збирання грибів. Природа була для нього джерелом сил і натхнення, місцем, де він міг побути наодинці з думками або провести час з близькими.
Україна продовжує втрачати найкращих своїх синів та дочок. Іван Григорович назавжди залишиться у наших серцях як приклад мужності, відданості та любові до Батьківщини.
Міський голова, виконавчий комітет, депутати Славутської міської ради та вся Славутська громада висловлюють щирі співчуття рідним та близьким українського Воїна.
Світла пам'ять Захиснику України Івану Окуневському!
СЛАВА УКРАЇНІ! ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЯМ!
Пресслужба Славутського МВК
