Сергій Іванович народився 22 лютого 1977 року в селі Пашуки, тут пройшли дитячі та юнацькі роки, тут писалися сторінки його дорослого самостійного життя. Навчався у Городищенській школі. Зростав доброзичливим юнаком, завжди допомагав старшим, сам був працелюбним і поважав працю інших.
Після закінчення школи здобув спеціальність столяра, деякий час працював на підприємстві Шепетівський ДОК. На своєму віку Сергію доводилося дуже багато працювати. Він завжди допомагав мамі, допомагав сім’ї. Сергій - люблячий син, батько, чоловік. Були плани на майбутнє, залишилися незавершеними справи, нездійсненими мрії – все перекреслила і в одну мить забрала клята війна.
На військову службу Сергій Мартинов був призваний 27 жовтня 2023 року Шепетівським РТЦК та СП. Вірний військовій присязі син України, мужній, хоробрий воїн, великий життєлюб і патріот рідної землі, за мир в Україні віддав найдорожче – своє життя. Загинув на Донеччині 8 березня 2024 року, смерть пов’язана із захистом Батьківщини.
Сьогодні Сергій Іванович востаннє побував на земних гостинах у найдорожчих та найближчих людей у рідному селі Пашуки. Провести Захисника до місця останнього спочинку прийшли побратими - військовослужбовці, представники духовенства, представники місцевої влади, жителі громади, друзі і всі, хто знав Сергія. Односельці зустріли воїна та провели в останню дорогу живим коридором Шани. Плакали всі, бо болить…Крає душу непоправна втрата…
Поховали Сергія Мартинова з усіма військовими почестями у селі Пашуки.
Розділяємо горе родини, низько схиляємо голови у глибокій скорботі перед вічною і світлою памʼяттю Героя України. Світлий спомин про мужнього Захисника України Мартинова С.І. назавжди залишиться в наших серцях - Він наближав нашу Перемогу!
Слава і Шана Герою України!
Вічна пам’ять…
