Сергій Валентинович Степич народився 8.04.1984 року у Шепетівці в родині військового. Йому було 39. В 1990 році пішов навчатися у місцеву загальноосвітню школу №7, яку закінчив 2002 році. Зі слів батька, Валентина Вікторовича він був жвавим та непосидючим хлопцем.
Після школи Сергій проходив строкову службу в Одеській області. Під час служби в армії брав участь у розмінуванні складів у Новобогданівці. Сергій був здібним хлопцем, багато йому вдавалось з першого разу. Повернувшись до рідної Шепетівки, не сидів склавши руки, працював на приватному підприємстві ремонтуючи паливну апаратуру. Роботящий, доброзичливий та позитивний. Його роботу цінували.
Влітку 2023 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Спочатку було навчанння у Рівненській області, згодом за розподілом потрапив у морську піхоту до Одеської області.
Він був тим, хто клаптик за клаптиком звільняв лівий берег Дніпра від нечисті, що полонила країну. Він був розвідником, тому йшов перший.
Після одного з бойових завдань родина втратила зв’язок з Сергієм на довгих 10 днів. Страх, переживання, відчай… Та на 11 день коротке повідомлення «Живий…». Востаннє телефонував мамі Ларисі Леонідівні 29 жовтня 2023 року. А вже 31 жовтня, під час ворожого артобстрілу фосфорними боєприпасами поблизу населеного пункту Кринки Херсонської області, гідно виконавши свій військовий обов’язок, Сергій Степич загинув, віддавши своє молоде життя за нас, за нашу свободу, за незалежність і територіальну цілісність України.
Цей мужній воїн ціною власного життя захищав українську землю, він виборював право нашої нації бути вільною.
Герої не вмирають!
Слава Україні!
Шепетівська міська рада
