Про це Суспільне Хмельницький розповіла волонтерка із захисту тварин дикої природи, засновниця громадської організації "Рукавичка" Галина Вдович.
З її слів, щороку в серпні в Україні розпочинається сезон міграції кажанів.
"Ці тварини, занесені до Червоної книги України, відіграють надзвичайно важливу роль в екосистемі: один кажан за ніч може знищити до 2000 комах. Водночас через свій вигляд вони викликають у багатьох людей страх, а випадкове потрапляння до осель часто стає для них смертельною пасткою".
Волонтерка зазначила, у цей період рукокрилі залишають свої літні домівки та вирушають у місця зимівлі.
"Колись це були скелі та дупла дерев, але через втрату природних місць вони дедалі частіше шукають притулок поблизу людських осель. Тому нерідко кажани потрапляють у квартири, балкони чи вентиляційні шахти, особливо у вечірні та нічні години".
Галина Вдович розповіла, щоб захистити дім потрібно встановити антимоскітні сітки на вікна, кватирки та вентиляційні отвори.
"Уникайте тривалого відчинення балконних дверей у сутінках та регулярно перевіряйте витяжки та горища на предмет поселення рукокрилих".
Вона зазначила, якщо кажан потрапив у помешкання не потрібно панікувати.
"Кажан не є агресивним до людини. Одягніть рукавички, візьміть рушник або м’яку тканину. Обережно накрийте тварину й винесіть на вулицю. Ніколи не беріть кажана голими руками, адже він, як і будь-яка дика тварина, може бути потенційним носієм хвороб".
Зі слів волонтерки, якщо кажан поранений чи залетіла ціла колонія — обережно покладіть тварин в картонну коробку з отворами для повітря.
"Не варто годувати кажана молоком чи хлібом — він комахоїдний і споживає лише комах та негайно зв’яжіться з Центром реабілітації рукокрилих України. Там працюють фахівці, які знають, як правильно надати допомогу. Оператори центру консультують цілодобово й виїжджають на виклики".
Галина Вдович наголосила, що популяція рукокрилих в Україні скорочується, а без них баланс екосистеми опиняється під загрозою. Вони природним шляхом контролюють кількість комах-шкідників, що зменшує потребу у хімічних засобах захисту рослин.
"Якщо наш страх перед кажанами перевищує розуміння того, що це тварини з Червоної книги України, і ми хочемо їм допомагати, але боїмося навіть наблизитися, не кажучи вже про те, щоб брати їх у руки, ми можемо підтримувати тих, хто вже займається допомогою диким тваринам. Це можуть бути центри порятунку або волонтери. Особливо потрібна підтримка у вигляді закупівлі комах, контейнерів, рукавичок та пеленок, щоб у сезон вони мали під рукою всі необхідні ресурси для порятунку кажанів".
