На порядку денному розглядали питання щодо невідповідності найменування юридичної особи Комунального закладу культури «Обласний літературно-меморіальний музей М.О. Островського» вимогам Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».
Що стало підставою розгляду такого питання на комісії?
Проведення правової експертизи ініціювала Громадська організація "Товариство культурної спадщини "Заслав'є" листом від 25 лютого 2019 року.
Яким був висновок Українського інституту національної пам’яті?
На прохання Міністерства юстиції Український інститут національної пам’яті дав висновок щодо питання найменування музею. У ньому було вказано:
“Островський М. як секретар окружкому комсомолу в Шепетівці та боєць Окремого Шепетівсього батальйону ЧОН зробив особистий внесок у встановлення радянської влади на території України, діяльність комуністичної партії, а також про вплив його літературної діяльності, зокрема автобіографічного роману “Як гартувалась сталь”, на пропаганду встановлення тоталітарного режиму на території України”.
Що про це сказали в Інституті історії України Національної академії наук України?
Міністерство юстиції України також звернулося до Інституту історії України Національної академії наук України з проханням надати роз’яснення, чи можна розцінювати використання у найменуванні вищезазначеного музею ім’я та прізвище Миколи Островського як пропаганду комуністичного тоталітарного режиму у розумінні Закону. Чи була пов’язана його діяльність із комуністичною партією або радянськими органами державної безпеки?
Інститут історії України Національної академії наук України навів біографічні дані М. Островського з різних літературних джерел та зробив висновок, що загалом у Радянському Союзі було створено чимало міфів та легенд, одна з яких — про Павку Корчагіна. Події 1917-1920 років, описані в романі «Як гартувалася сталь», звичайно, є вкрай заідеологізованими і викладеними у контексті тогочасної радянської пропаганди. Окремим є питання щодо сучасної експозиції музею. Вона, на думку Інституту історії України Національної академії наук України, вимагає поглибленого аналізу та вивчення фахівцями-істориками, музеєзнавцями та літературознавцями. Тобто, у разі остаточної ухвали комплексного рішення вони повинні сказати своє авторитетне слово. Важливою є думка вчених-правознавців і, звичайно, Міністерства культури України.
Думки Хмельницької обласної влади
Хмельницька обласна державна адміністрація повідомила, що, зважаючи на виклики часу та розвиток музейної справи, колектив Обласного літературно-меморіального музею М. Островського розробив нову наукову концепцію та провів значну роботу щодо зміни назви та профілю музею з літературно-меморіального на історичний. Найбільш підтримувані та доцільні назви, які відповідають змісту фондів та експозиції - «Історичний музей М. Островського» (музеєфікація об’єкта) та «Музей історії радянської пропаганди». Питання зміни назви та профілю музею ґрунтується на моніторингу серед істориків, фахівців музейної справи України, Польщі, Німеччини, громадськості м. Шепетівки та області, користувачів соціальних мереж.
Хмельницька обласна рада проінформувала, що планується проведення диспуту з порушених питань. За результатами заходу вирішуватиметься питання щодо винесення на розгляд депутатського корпусу обласної ради проекту рішення про зміну назви комунального закладу. Окрім того, надано відомості щодо заходів, які проводилися протягом 2014-2019 років, з питань зміни назви, профілю та наукової концепції досліджуваного закладу культури.
Дії працівників музею щодо перейменування
Комунальний заклад культури «Обласний літературно-меморіальний музей М.О. Островського» повідомив, що згідно з пунктом 3.3 статті 4 Закону «заборона не поширюється на випадки використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, символіки націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму: 3) в експозиціях музеїв, тематичних виставках, Музейному фонді України, а також бібліотечних фондах на різних носіях інформації; 4) у творах мистецтва, створених до набрання чинності цим Законом».
Крім того, зазначили, що Микола Островський був письменником, не обіймав посад керівних партійних і комсомольських органів влади. В архівах жодних документів, які б підтверджували перебування його в лавах Червоної армії та на керівних посадах компартії та комсомолу, не виявлено.
24 вересня 2019 року було проведено культурний диспут з метою владнати питання історичної пам’яті до актуального українського законодавства з урахуванням думки громади, для якої музей М. Островського є невід’ємним компонентом культурного іміджу міста. Було організовано відкриту дискусію з істориками, фахівцями музейної справи, митцями й громадськістю.
Згідно з науковими дослідженнями співробітників музею біографія М. Островського міфологізована вигаданими фактами. У музеї зберігаються такі документи: автобіографія М. Островського, написана ним у 1924 році для вступу у РКП(б), анкета всеросійського перепису членів РКП(б) 1924 року, особовий листок обліково- розподільчого відділу РКП(б) 1924 року. У жодному із цих документів немає запису про участь у військових діях, а в графах про службу в армії стоять прочерки.
Також, музей зазначає, що лише тоді, коли письменник Микола Островський та його роман «Як гартувалася сталь» стають відомими, починається активна міфологізація його біографії та ототожнення його самого з літературним героєм Павкою Корчагіним. Так, у 1936 р., коли міняли партквитки, реєстраційний бланк члена ВПК(б), вперше з’являються записи про службу в ЧК та службу рядовим в агітпоїзді 1 кінної армії (1919-1920 роки). У січні 1936 року, за 10 місяців до смерті, М. Островському видають військовий квиток та присвоюють звання «літератор - військовий кореспондент», яке трактували в масах як звання «бригадний комісар».
Водночас, громада м. Шепетівки підготувала звернення до Міністерства культури України, Українського інституту національної пам’яті, Міністерства юстиції України, Хмельницької обласної ради з проханням зберегти автентичність музею та вилучити прізвище письменника Миколи Островського зі списків осіб, рекомендованих Українським інститутом національної пам’яті до перейменування.
Результати правової експертизи Комісії
Повне найменування об’єкта правової експертизи: Комунальний заклад культури «Обласний літературно-меморіальний музей М.О. Островського».
Островський Микола Олексійович (1904-1936) - особа, причетна до встановлення радянської влади на території України, діяльності комуністичної партії та радянських органів державної безпеки, переслідування учасників боротьби за незалежність України у XX ст. (у 1923-1924 р. - секретар окружкому комсомолу в Шепетівці, політрук Райвсеобуча, кандидат в члени губкому комсомолу; у червні 1924 р. зарахований бійцем Окремого Шепетівського батальйону ЧОП (частина особливого призначення) Червоної армії; у 1936 р. - присвоєно звання «бригадний комісар» Політуправління Червоної армії).
Згідно із підпунктом «є» пункту 4 статті 1 Закону символіка комуністичного тоталітарного режиму - символіка, що включає, зокрема, назви підприємств, установ, організацій, у яких використані імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади в комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік, працювали в радянських органах державної безпеки, а також назви СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік та похідні від них, назви, пов’язані з діяльністю комуністичної партії (включаючи партійні з’їзди), річницями Жовтневого перевороту 25 жовтня (7 листопада) 1917 року, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті (крім назв, пов’язаних з опором та вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури).
Враховуючи зазначене, найменування об’єкта правової експертизи є символікою комуністичного тоталітарного режиму в розумінні Закону.
Міністр юстиції Денис Малюська затвердив наказом висновок цієї комісії та підтвердив визнання назви музею не відповідним до частини другої статті 3 цього Закону.
