Довідково: Танці для пенсіонерів просто неба — це дієвий спосіб психологічної та фізичної реабілітації для людей літнього віку. Рухова активність під музику покращує координацію, стимулює роботу серцево-судинної системи та суглобів, а соціальна інтеграція та живе спілкування допомагають долати синдром самотності й підтримувати ментальне здоров'я.
Майже 30 років разом: історія клубу «Світлиця»
Організатором щотижневих танцювальних вечорів у міському парку є шепетівський клуб «Світлиця», який успішно функціонує у нашій громаді ще з 1998 року. Як розповіла голова клубу Зоя Трачук, танці для учасників — це першочергово про здоров'я, бадьорість та довголіття.
Багато відвідувачів не пропускають жодної зустрічі та чекають на вихідні з нетерпінням:
- Зоя Трачук, голова клубу: ділиться, що чекає неділі цілий тиждень. Протягом буднів її іноді турбують болі в колінах чи спині, але в неділю зранку біль минає, а енергії від танців вистачає ще на три дні;
- Євдокія Маркелова, учасниця клубу: відвідує танцювальний майданчик майже 30 років — від перших днів заснування «Світлиці». Жінка є вдовою військового. Вона зазначає, що танці стали для неї єдиним порятунком від самотності та можливістю відпочити й «подихати».
Кохання з першого па та лікувальний ефект парку
Для багатьох шепетівчан парковий майданчик став доленосним місцем. Учасник клубу Володимир Северин розповів, що саме тут, на танцях просто неба, 14 років тому зустрів своє кохання — Галину Кашинську.
Для Галини той день був дебютним — її вперше запросила за компанію сусідка. Коли Володимир підійшов і запросив жінку на танець, вони зрозуміли, що це доля. Крім того, чоловік стверджує, що літній рух на свіжому повітрі повністю зцілив його ноги:
«Два роки тому в мене боліли так ноги в колінах, що я ходити не міг. Ходив сюди в парк все літо і забув за ті ноги. Як прийшло, так і пішло», — поділився Володимир Северин.
Заради атмосфери — з іншого міста: географія учасників
Популярність шепетівських ретро-танців уже давно вийшла за межі нашої громади. Найстаршому учаснику зустрічей, Володимиру Беркуту, виповнилося 85 років. Чоловік уже впродовж 10 років щонеділі спеціально приїздить на танці до Шепетівки із сусіднього міста Полонне.
Він розповідає, що така атмосфера повертає йому жагу до життя:
«Тут весна, листячко свіже. Пташки співають, бігають білочки. А ми насолоджуємось тим, що ми живем. І ми знаєм, що нам треба ще жити трохи», — зазначає Володимир Беркут.
За спостереженнями організаторів, до танцюючої колони літніх людей часто весело підтанцьовують маленькі діти, які гуляють у парку. Інколи до дійства проявляє інтерес і молодь, хоча й значно рідше.
Ретро-майданчик у парку залишатиметься відкритим та чекатиме на всіх прихильників танцю щонеділі аж до настання осінніх холодів.
