Андрій Біленький, захисник України, загинув у зоні АТО 20 квітня 2016 року. Йому було лише 33 роки – пора молодості, зрілості, змужніння. Він мав багато життєвих планів, мрій, та все перекреслила війна. Пройшов рік без сина, без чоловіка, без батька, без брата... без хорошої людини. Біль втрати не вщухає.

Вісімдесят п’ять років тому вперше було розпочато видання роману «Як гартувалася сталь». Першу частину друкуватиме радянський літературно-художній журнал «Молодая гвардия». Утім, досі мало хто звертає увагу на те, наскільки з часом, упродовж численних перевидань у 1930-х – 1980-х, змінився первісний текст роману «Як гартувалася сталь». Володимир Ковальчук спеціально для «ГалІнфо» дослідив це питання, для чого порівняв журнальну версію 85-річної давнини з книжковим перевиданням 1979 року.

Мисливство в Україні має глибокі і давні традиції. Колись це було, основним заняттям і джерелом існування людей. В київській Русі хутро білок, горностаїв, куниць, чорнобурих лисиць було предметом експорту. І в період Литовського князівства населення платило данину хутрами. До речі в наші часи вироби з хутра можна придбати тут.

Важко сказати, коли саме оселилися євреї на Шепетівщині. Відомо, що на Волині їх поселення існували вже у XII столітті. Разом з тим, історично так склалося, що Шепетівка неодноразово, внаслідок спустошень татарської орди, польсько-шляхетських загонів воєводи Белзького, під час Північної війни (1700-1721 рр.) від шведських та польських військ, зазнавала значних руйнувань і навіть повного знищення. Як поселення Шепетівка відродилось лише в кінці XVII століття. Та основу життя євреїв на Волині підірвало повстання Богдана Хмельницького, різня ж євреїв в укріпленому місті Полонному привела до масової втечі їх на захід.

З метою вшанування традицій боротьби за Незалежність  і соборність України, визначення історичного значення подій, а саме 100 – річчя подій Української революції 1917-1921 років, в Шепетівській центральній районні бібліотеці відбулося засідання круглого столу «Українська революція 1917-1921 років: історія і сьогодення».

Багато обдарованих, яскравих і харизматичних особистостей, що ввійшли до пантеону слави інших країн, завдячують частині своїх життєвих біографій Шепетівщині. Так сталося з Ігнацієм Яном Падеревським - відомою постаттю 19 століття, світової слави піаністом, композитором, громадським діячом, політиком, прем’єр-міністром Польщі. Цю особистість ми відкрили для себе у 2012 році, коли в Україні проходив фестиваль його імені у Львові. В шепетівському музеї теж відзначили дні пошанування відомого на увесь світ І. Я. Падеревського.

Теперішня територія України бачила чимало військових конфліктів, хто тільки не спочиває на нашій українській землі: французькі воїни, англійські, німецькі, австрійські, польські...В "Архелогической карте Волынской губернии" В. Антоновича є згадка про те, що в Зеленцях на полі битви в 1840 році стояв хрест з латинським написом в пам'ять полякам, що полягли у битві 1792 року [1, с.100]. Хрест цей довго пам'ятали старожили та з часом землі були переорані і пам'ятного знаку не стало. Чому ж ми нічого не знали про битву, яка відбулась на теренах нашої землі?

Минулого вечора в міському будинку культури відбулася презентація книжки Михайла Полодюка "Невідомі сторінки історії Шепетівщини". Це вже друга його книга, першою був історико-краєзнавчий нарис про село Мальованку, малу Батьківщину автора.

Вийшов з друку черговий збірник документів кандидата історичних наук, доктора філософії, директора Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г.С. Пшеничного Владислава Берковського «Націоналістичний рух Опору на півночі Хмельниччини (1943-1948 рр.)». Днями її презентували в славутському Палаці культури.

Щорічно з нагоди Дня партизанської слави у шепетівському професійному ліцеї проводиться першість ліцею з футболу на кубок імені Володі Ковальчука. Кубок переможцям змагань завжди вручається на місці, де 31 грудня 1943 року фашисти живцем спалили юного підпільника.