Попри суттєве збільшення постачань пального в Україну з ЄС криза на ринку нафтопродуктів не зникла.
Досі до АЗС тягнуться кілометрові черги, а цінову дисципліну не порушують тільки ліниві. В окремих мережах водіям пропонують бензин по 90 грн за літр. Автолюбителі називають це мародерством.
Зважаючи на дефіцит ресурсу, уряд вирішив загасити попит шляхом тимчасового скасування державного регулювання цін на пальне. Простими словами – відпустити ціни у вільне плавання.
Чому Кабмін наважився на такий непопулярний крок, коли зникне дефіцит пального та що буде з цінами?
Чим живе ринок
З початком агресії Росії стало очевидно, що вітчизняний ринок нафтопродуктів необхідно перебудувати. Війна миттю відрізала Україну від російського та білоруського ресурсів і повністю заблокувала морські постачання.
Ситуація погіршилася після руйнації понад 15 нафтобаз та зупинки Кременчуцького НПЗ, на запасах якого Україна пройшла найбільш критичні березень і початок квітня.
Києву довелося терміново налагоджувати постачання з ЄС, але зробити це швидко не вийшло.
Наприкінці квітня країна зіткнулася з дефіцитом пального, який переріс у справжню кризу. Невеликі мережі АЗС почали закриватися, інші запровадили обмеження: 10-30 літрів на авто.
Перед заправками шикувалися кілометрові черги охочих заправитися. Протягом цього часу діяло державне регулювання цін на пальне, яке уряд запровадив у травні 2021 року для обмеження надприбутків мереж АЗС.
Представники бізнесу називали це одним із факторів, який заважав наповнити ринок пальним. Мовляв, нафтопродукти за державною ціною можна ввозити лише із збитками, чого ніхто робити не збирався.
Поступки уряду
Зважаючи на складну ситуацію, влада підтримувала діалог з трейдерами і зробила багато кроків назустріч галузі.
По-перше, ще у березні задля стримування зростання цін парламент "обнулив" акциз на пальне та знизив ставку ПДВ з 20% до 7%.
По-друге, на прохання галузі в сторону збільшення декілька разів переглянули граничні ціни на бензини та дизпаливо.
Також було вирішено низку організаційних питань, які суттєво пришвидшили проходження кордону.
Попри це масштаби зловживань на паливному ринку вражають. За оцінками профільних експертів, в останній місяць за регульованою ціною мережі реалізували менше чверті пального.
Решту обсягу продавали через різноманітні схеми і за ціною, яка інколи кратно перевищує "державну".
"Ведуть себе як мародери"
Цю фразу журналісти останнім часом чують не тільки від профільних експертів, а й від представників влади. На власні очі реальну ситуацію на ринку побачили і водії, які на стелах окремих АЗС зустрічали ціну 90 грн за літр бензину.
В останні тижні єдиним легальним способом придбати і так обмежену кількість пального було стояння в кілометрових чергах. "Такий ажіотаж вигідний трейдерам. За великим рахунком вони його і спровокували", – каже співрозмовник ЕП в уряді.
Саме кілометрові черги породжують ту кількість маніпуляцій та схем, через які останнім часом пальне потрапляло до споживачів за суттєво завищеними цінами.
Насамперед, левова частка пального потрапляла до споживачів через гуртові продажі, де ціна державою жодним чином не регулюється. Різницю у вартості на прикладі дизпального добре демонструє наведена нижче інфографіка.
"Графік демонструє "махновщину" в гурті. І деяким великим мережам АЗС черги були тільки на користь, бо ажіотаж підігрівав гуртові ціни вгору", – зауважує аналітик "Нафторинку" Олександр Сіренко.
Через мобільні застосунки та програми лояльності на деяких мережах АЗС можна заправитися по талонах, але не за тією ціною, яка на них написана, а за іншою.
Окремі мережі АЗС вдаються до маніпулятивних дій зі встановленням завищених цін через додатки, програми лояльності, продаж талонів або просто заливають пальне за "договірною" ціною, видаючи "лівий" чек. Деякі мережі взагалі відмовляються видавати будь-який чек.
Окремі українці, користуючись ситуацією, вирішили заробити на паливній кризі. На сайтах оголошень можна знайти чимало пропозицій з придбання нафтопродуктів за захмарними цінами – в окремих випадках понад 100 грн за літр. Інші пропонують відстояти за вас в черзі, вартість послуги коливається в межах від 100 до 300 грн.
На масштаби зловживань звернув увагу Антимонопольний комітет, який розпочав відповідне розслідування. Регулятор має сумніви – чи були об’єктивні причини для критичної ситуації на ринку чи кризу спричинила змова найбільших гравців ринку.
"Наша мета – у стислі терміни з’ясувати причини виникнення дефіциту на ринку пального й дати суспільству об’єктивну неупереджену картину щодо цієї ситуації", – зазначила напередодні заступниця голови АМКУ Анжеліка Коноплянко.
Уряд відпустив ціни у вільне плавання
Враховуючи незмінну останнім часом позицію влади щодо регулювання вартості пального та недопущення зростання цін для населення уряд напередодні вдався до алогічного рішення.
У середу стало відомо, що Кабмін вирішив тимчасово відмовитися від фіксованої націнки та відпустив ціну у вільне плавання. При цьому в уряді очікують, що, незважаючи на такий крок, ціни на дизпаливо не повинні перевищувати 58 грн за літр, на бензин – 52 грн.
"Очікувані вільні" ціни суттєво відрізняються від встановлених 14 травня регульованих – максимум 39,86 грн за літр "звичайного" бензину та 42,31 грн за літр дизпалива. Чому влада пішла на такий крок?
"Жодної логіки в цьому рішення я не бачу. Замість того, щоб карати мережі за чисельні порушення, коли у вас є для цього всі механізми, влада відпускає ціни, озвучує якусь очікувану вартість і обіцяє за це санкції. Про які санкції йдеться, мені незрозуміло", – заявив директор спеціальних проектів НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев.
"Наша мета – дати можливість всім операторам завезти достатньо ресурсу, щоб наповнити ринок. Оператори іноді дійсно відмовлялись від імпорту пального, бо його ціна не вкладалася в межі держрегулювання", – пояснила рішення уряду міністр економіки Юлія Свириденко.
Утім учасники ринку не раз казали і продовжують стверджувати, що існуюча формула дозволяла мережам працювати із нормативним прибутком. Тобто, навіть продаючи за встановленими урядом граничними цінами, АЗС заробляли.
То навіщо відпускати ціни, коли існує реальна загроза зростання цін до 100 грн за літр і за це знову, скоріш за все, ніхто не буде покараний?
Учасники ринку пояснюють, що реальна мета такого непопулярного кроку – збити ажіотаж через зростання цін.
"Із зрозумілих причин уряд не хоче називати речі своїми іменами, але важке рішення про скасування держрегулювання має на меті збити попит. Прямий та спекулятивний. Розрахунок на черги себе не виправдав, тому перейшли до наступного кроку.
Прискорити наповнення ринку можна обмеженням споживання. Дійсно, на ажіотажі співгромадяни почали заповнювати не тільки баки авто, але й будь-які інші ємності", – пояснює директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн.
Коли ж ринок наповниться? Від влади вже не чутно оптимістичних прогнозів щодо "стабілізації ситуації" протягом декількох тижнів.
Представники галузі, як і раніше, кажуть, що за оптимістичним прогнозом, на це знадобиться від 1 до 2 місяців. Приблизно на такий же період, за даними ЕП, планується запровадити регулювання цін.
Фактор "Нафтогазу"
Якщо вірити заяві Свириденко, то "державні" ціни скасували тимчасово – до наповнення ринку пальним. Згодом уряд знову планує повернутися до практики встановлення граничної ціни на дизель та бензин.
З огляду на це, важливим фактором для розуміння реальної цінової ситуації на ринку та виправлення існуючих помилок в майбутньому може стати передача в управління "Нафтогазу" 172 АЗС пов’язаної з Віктором Медведчуком мережі Glusco.
"Коли держкомпанія збудує під ці заправки логістичні ланцюжки і покаже скільки реально коштує постачання нафтопродуктів, то від цін мережі "Нафтогаз" можна буде розраховувати і вартість пального для решти мереж.
Все залежить від того, яке завдання поставили перед Вітренком (голова "Нафтогазу" Юрій Вітренко – ЕП) – заробляти більше грошей для компанії чи наповнити ринок і показати справедливу ціну на нафтопродукти", – каже Рябцев.
Ще більш важливим фактором стане реальний контроль за дотриманням граничних цін та жорсткі покарання для порушників, яких не було до цього, та без чого взагалі відсутній сенс держрегулювання.
Економічна правда
