Сьогодні, як завжди, гортав стрічки новин у соціальних мережах. На очі трапився пост нашої землячки із зони АТО, який навіяв трішки оптимізму у депресивну буденність. А процитувати його тут я хочу не дарма, адже це приклад, як знаходячись тут у спокійній та мирній провінції ми абсолютно безкоштовно можемо допомогти нашим бійцям та надихнути їх на подальшу боротьбу з окупантом. Особливий привіт дітям села Коськів та Судилків.

Звичайно такий курс долара дуже боляче б'є по кишені кожного українця. Але разом з тим це непоганий шанс національного виробника стати на ноги. Імпортний товар стає не вигідно купувати, тому українське виробництво має цінову перевагу навіть над тим же Китаєм.

Якось непомітно для мене хтось перефарбував знак Судилкова. Думаю ця подія незаслужено пройшла непоміченою, тому ось ділюсь з вами.