Вчора
шепетівчани прощались із загиблим з Ярославом Кревогубцем. Близько тисячі шепетівчан прийшли висловити свої співчуття близьким. Та очевидно не всі здатні розділити тугу за загиблим воїном.
Я вчора вже не хотів акцентувати увагу на цьому випадку, якось було не до цього, але сьогодні вирішив не мовчати, тому що ігноруючи такі випадки, ми лише благословляємо людей на подібні витівки й надалі.
Так ось, в той час як шепетівчани вистроїлись один за одним та приклонялись перед труною, в якій лежав Ярослав, за плечима родичів та близьких загиблого я почув сміх. Я спочатку подумав, що мені почулось, але згодом я побачив усміхнене обличчя панотця, який зі сміхом щось дуже жваво обговорював по телефону.
Він не зважав на батьків загиблого, які сиділи прямо перед ним, його абсолютно не турбувало в якому місці і в який час він знаходиться.
Як можна себе так поводити, тим більше священику на панахиді, я не розумію взагалі. Тому і публікую тут його фото. Можливо хтось знає хто він і звідкілля?
