Заплакані безробітні і голодні шепетівчани, щоб гречку, олію, цукор мати, слід на совість працювати. Наша партія створює робочі місця. Аграрний міський вождь Шайнога виконує велике замовлення по виготовленню кімнатних дверей для Антонюка Сергія. Першу партію вночі відправлено. Набираємо депутаток і безпартійних на посади полірувальників. Дівчат для обслуговування сауни Анаркова в Городищах на горбку (ліс), а також доярок у Гордійчуків «Сварог». Будемо разом відроджувати село! У першу чергу приймаємо членів міської аграрної партії і тих, хто за неї голосував. Запис у ШРЕПі.Гоппартком
На другій сесії міськради заявила про себе хунта цукрозаводу. Головний бовдур Шепетівки нелогічний Федоров вирішив про двинути секретарем амбітного перефарбованого регинала часів Януковича-Антонюка «сплячого-курця» Липканя. На сесію була подана заява за підписом кільканадцяти хунтерів і хунтерок, які думають тим місцем, яким сіли в депкрісло. Хунтерка базарна Мурка із Великої Березни (хто її вчив, добродію з Полонного, підкажіть нашому «Софоклу-Агаркову із нижчесерднім мисленням») навіть відому скандалістку привела на сесію, поряд всадовила. У залі сиділи головний клоун району Ординський, голубий нарцис Сасюк, по якому тюрма плаче. І Інша секохендівська братва. Задумка не пройшла. Другим фіаско-мордача отримав Агарков, не пройшовши в депутати обласної ради, смотрящий з Києва Гончар вирішив будь-що просунути директора у виконком. І совісті нема: Агарков зневажав міських голів, владу, нас з вами, шепетівчани, він свідомо не платить податків, а колотити виконкомом – талант до плінтуса «геніальний». Не пройшов Агарков, самовпевнену інтернетівську орденоску Василик хотіли підсунути. Носяться з нею, як з писаною...
Я корінний полончанин уважно стежу за подіями у Шепетівці. Ваша дискусія давно вийшла за рамки головної статті про Полодюка Михайла Івановича. Але ви продовжуєте її суть. Вибори пройшли. Успіху досягли. Та почалися непрості будні, з якими ви вже зіткнулися. До вашої дискусії пристали навіть сторонні люди. З’явилися нові імені, які засвітилися в Полонному.
Ура! Нас помітили! Для когось ми стали на заваді. Як болячка в боці. Навіть до панства догадалися написати пане Петре і приписали йому заслуги. Нам в обличчя верблюжий плювок. Мовляв, не лізьте в наші справи, бо ви з кухні… Усі запам’ятайте, якби не молодь Шепетівки – Полодюк не пройшов би. Так, Полодюкові учні зорганізували нас, а не ви, що претеся без розбору в депутати. Запам’ятайте і не подумайте щось лепетати, бо розклеїмо листівки і зробимо написи на стінах, на асфальті про білих і синіх, оранжевих і тих, хто галасує патріотично.Остапчук Й. Таке пишуть тільки заздрісники. Змичку села з Шепетівкою ми вже проходили. Нічого нового підпільні політологи не здатні придумати. Тільки заздрощі і ненависть. Ви вже заїжджі патефонні пластинки. Вдаєте, що ви справді про щось думаєте, а зводите до одного – як у тарілку із сметаною ляпнутися.Коля. Я у політику поки не пнуся. Але мама просить запитати: для чого попу гармошка, а...