На Хмельниччині прощаються з радянським минулим. Розпочався процес перейменування вулиць одразу після розвалу СРСР. Пожвавився цей процес після початку російсько-української війни та досяг свого апогею після початку повномасштабного російського вторгнення. З 2022 року в Україні не лише активно змінюють топоніми, а й позбуваються слідів радянщини на пам’ятниках. Якщо “ленінів” демонтували вже давно, то монументи, знаки та таблички, присвячені подіям Другої світової війни, зберігалися у первісному вигляді аж донині. Споруджені за радянських часів, вони розповідали про війну як про “вєлікую отєчєствєнную”. На деяких з них і досі є “ордени пабєди”. Як-от, наприклад, на меморіалі славутчанам, полеглим у війні 1941-1945 років.

Поліція повідомила про підозру мешканцю Кіровоградської області за незаконне привласнення знайденого скарбу та його збуті. Його спробу продати артефакт германських племен III ст. викрили ще у лютому 2023 року, експертиза підтвердила автентичність рідкісної знахідки і оцінила її у понад півмільйона гривень.

Це околиця міста Славута на півночі Хмельниччини. Тут у 1941 році нацисти створили табір для поранених радянських військовополонених — «Грослазарет Славута цвай, табір 301». Табір належав до типу шталаг — призначався для сержантського та рядового складу. Згодом табір перемістили у сусідню Шепетівку. А в Славуті розмістили шталаг під №357. Це місце трагічних подій радянська пропаганда оточила міфами на свою користь. Майбутнє ж локації не визначене. Однак про все за порядком.

Серед історичних джерел, які не оминають своєю увагою ні історики-професіонали, ні краєзнавці – стародавні карти. Непересічне місце у їхньому гроні посідає атлас під назвою «Carte de la Pologne divisée par provinces et palatinats et subdivisée par districts…» – «Мапа Польщі, поділена на провінції та воєводства й додатково поділена на повіти…» (Париж, 1772). Його автор – італієць Джованні-Антоніо-Бартоломео Ріцці Дзанноні (1736 – 1814).

Вчора відбулась історична подія. Вперше військові капелани Збройних Сил України отець Ростислав Височан та шепетівчанин отець Василь Боднар під час меси 63-го Міжнародного військового паломництва читали молитву «Богородице, Діво»… українською мовою. Про це повідомила Заступник Міністра оборони України Ганна Маляр, яка й очолювала українську делегацію.

22 квітня о 09:54 обласний центр сколихнув гул сирен пожежних автомобілів. На вулиці Проскурівській зайнялося в приміщенні котельні кафе «Шаверман». Вогонь швидко розповсюдився на дах й мансарду історичної будівлі 1898 року.

Співробітники Департаменту стратегічних розслідувань та Головного слідчого управління Нацполіції України викрили протиправну діяльність так званого «чорного археолога» - мешканця Кіровоградської області.  У нього вилучили унікальний скарб із прикрасами ІІІ століття, які він викопав на Хмельниччині.

У п’ятницю минулого тижня у залі Ізяславського будинку творчості дітей та юнацтва зібралися поціновувачі історії рідного краю. У цей день відбулось представлення культурологічного проєкту під назвою «ПОРТРЕТ НА ФОНІ ЕПОХИ». Першу краєзнавчу студію у рамках означеного проєкту було присвячено 305-річниці від дня народження поетеси, перекладачки, філантропу, княгині Барбарі Урсулі САНГУШКО (в дівоцтві Дуніна), якій виповнилося 04 лютого 2023 року.

Українським науковцям вдалося прочитати текст унікальної свинцевої грамоти ХІІ століття, знайденої архітектурно-археологічною експедицією минулого року під час розкопок у Шепетівсьому районі. Фахівцям знадобився майже рік, аби розгорнути щільні сувої стародавньої знахідки, зафіксувати, розчистити, вивчити текст і розшифрувати його.

У Старовижівському народному краєзнавчому музеї, що у Волинській області, зберігається цікавий експонат - фляга червоноармійця, який служив у козачому полку Вермахту. На службу до нацистів росіянин став саме у Шепетівці. Не дуже в'яжеться з нинішньою російською пропагандою чи не так?