Сьогодні в музеї М. Островського відбулась лекція кандидата історичних наук та краєзнавця Володимира Ковальчука під назвою "Найбільший бій в історії УПА та його наслідки для Північної Хмельниччини". Через архівні документи і спогади очевидців пан Володимир розкрив відомі факти про діяльність УПА на теренах нашого краю, також було висвітлено нові, маловідомі факти.

Події, які мали місце 100 років тому, й досі впливають на Україну, ніби віддзеркалюють наше сьогодення. Але що про них знаємо і чи уявляємо, що би сталося, якби Німеччина виграла війну? Йдеться про 1918 рік та підписання в той час Брест-Литовського мирного договору (у момент підписання його називали Берестейським).

Добре знані у колах науковців-мистецтвознавців прізвища Данила Михайловича Щербаківського (1877-1927 р.н.) і Павла Миколайовича Жолтовського (1904-1986 р.р.), майже невідомі пересічним українцям, хоча без їх праць неможливо уявити історію українського народного образотворчого та прикладного мистецтва. 

Об'єднати в статті цих людей спонукало те, що обидва вони зробили безцінний внесок у дослідження та збереження пам'яток сакрального мистецтва як України і Волині в цілому, так і Шепетівщини зокрема.

9 листопада в музеї Миколи Островського відбулися Другі краєзнавчі читання «Українська революція 1917-1921 рр. на Шепетівщині: Події. Постаті. Наслідки», які стали вже доброю традицією для краєзнавців та науковців нашого міста та району. Про це повідомили музейники на своїй сторінці.

Історія півночі нашого краю нерозривно пов’язана із князівською родиною Сангушків. Вони залишили свій славетний слід у багатьох галузях, навіть несподіваних: до прикладу, в цукроварінні. Ще в першій половині позаминулого століття саме вони започаткували цю справу в Шепетівці. В перші роки на заводі виготовлялось понад 50 тисяч пудів цукру, виробництво здійснювалось «вогневим» методом. Технічні засоби виробництва були примітивні, переважала в основному ручна праця. Лише деякі механізми приводились в дію при допомозі кінної сили.

Із листопада 1945 року розпочалася спільна життєва стежка подружжя Окуневичів. “У вівторок було свято Михайла, а в неділю весілля відгуляли, – пригадала Ніна Іванівна. – Столи у нас не гнулися від наїдків, як оце нині, та і я одягла буденне плаття, але своєю бідністю не переймалися. Навіть не мріяли розбагатіти, а хотілося разом прожити довіку…”

21 травня, як і щороку в третю неділю травня, по всій Україні проводяться різноманітні заходи, присвячені пам'яті жертв політичних репресій. Шепетівчани теж вшанували пам'ять загиблих біля меморіальних знаків по вул. Героїв Небесної Cотні, 22-а (колишнього приміщення окружного НКВС СРСР) та по вул. В. Котика, 172-а.

Вісімдесят п’ять років тому вперше було розпочато видання роману «Як гартувалася сталь». Першу частину друкуватиме радянський літературно-художній журнал «Молодая гвардия». Утім, досі мало хто звертає увагу на те, наскільки з часом, упродовж численних перевидань у 1930-х – 1980-х, змінився первісний текст роману «Як гартувалася сталь». Володимир Ковальчук спеціально для «ГалІнфо» дослідив це питання, для чого порівняв журнальну версію 85-річної давнини з книжковим перевиданням 1979 року.

Мисливство в Україні має глибокі і давні традиції. Колись це було, основним заняттям і джерелом існування людей. В київській Русі хутро білок, горностаїв, куниць, чорнобурих лисиць було предметом експорту. І в період Литовського князівства населення платило данину хутрами. До речі в наші часи вироби з хутра можна придбати тут.

Важко сказати, коли саме оселилися євреї на Шепетівщині. Відомо, що на Волині їх поселення існували вже у XII столітті. Разом з тим, історично так склалося, що Шепетівка неодноразово, внаслідок спустошень татарської орди, польсько-шляхетських загонів воєводи Белзького, під час Північної війни (1700-1721 рр.) від шведських та польських військ, зазнавала значних руйнувань і навіть повного знищення. Як поселення Шепетівка відродилось лише в кінці XVII століття. Та основу життя євреїв на Волині підірвало повстання Богдана Хмельницького, різня ж євреїв в укріпленому місті Полонному привела до масової втечі їх на захід.