Одним із найбільших проектів початку ХХ ст. на території Поділля та Південно-Східної Волині стало будівництво Подільської залізниці (1909-1917). На відміну від всіх інших магістралей Російської імперії, історія будівництва і функціонування Подільської залізниці на сьогодні мало досліджена.

У календарі пам’ятних дат України четверта субота листопада займає особливе місце. Цього дня ми згадуємо про жертв Голодомору 1932–1933 років. Запалюємо і виставляємо на підвіконня свічку — символ того, що ми досі пам’ятаємо про безліч загублених радянським режимом душ. Попри все…

Сьогодні було відкрито доступ до правдивих скарбів фонду інженера, архітектора і реставратора Володимира Леонтовича (1881-1968), фонду 1686, опису 2, справ 39-47 Центрального державного історичного архіву України в Києві. Про це повідомили у громадській організації «Товариство культурної спадщини «Заслав'є».

Люди ставляться до грошей по різному . Хтось їх надміру любить, інші сприймають, як необхідне зло, якого постійно не вистачає… На початку ХХ ст. на теренах Шепетівщини перебували в обігу різні грошові знаки, які випускались такими державними утвореннями: російська імперія, УНР, Тимчасовий уряд, СРСР, а також умовні асигнації різних міст, громад, або взагалі, організацій анархістів, чи повстанських отаманів.

«Довге» ХІХ століття стало переламним у поширенні науково – технічного прогресу на теренах нашого краю: Південно – Східної Волині. Одним з найважливіших його досягнень стала залізниця. Перевезення вантажів та пасажирів сприяло зростанню значення Шепетівки, як значного транспортного вузла. Завдяки залізниці відбувалося швидке зростання чисельності населення міста, його розбудова. Виникали нові і модернізувалися вже існуючі підприємства.

За ініціативою громадської організації "Рідна Славутчина" та підтримки Славутської міської ради на території КЗ"Славутський історичний музей" розпочато роботи з встановлення малої архітектурної форми «Жорнове колесо». Для Славустької громади даний предмет має історичну цінність, адже є частиною культурного спадку кінця ХІХ ст.

Вперше за багато десятиліть у Полонському костелі св. Анни, що у Шепетівському районі Хмельниччини, відкрили двері до підземелля. Про це написала журналістка газети "Новий шлях" Анжеліка Шевченко.

24 серпня, з нагоди державного свята Дня Незалежності України на Шепетівщині вшанували пам’ять загиблих воїнів Української Повстанської Армії, які прийняли нерівний бій за Волю України з військами НКВС та партизанами.

Державний Прапор України - один з офіційних державних символів суверенітету держави та має щонайменше тисячолітню історію, сягаючи часів Русі та Галицько-Волинського князівства.

На Хмельниччині прощаються з радянським минулим. Розпочався процес перейменування вулиць одразу після розвалу СРСР. Пожвавився цей процес після початку російсько-української війни та досяг свого апогею після початку повномасштабного російського вторгнення. З 2022 року в Україні не лише активно змінюють топоніми, а й позбуваються слідів радянщини на пам’ятниках. Якщо “ленінів” демонтували вже давно, то монументи, знаки та таблички, присвячені подіям Другої світової війни, зберігалися у первісному вигляді аж донині. Споруджені за радянських часів, вони розповідали про війну як про “вєлікую отєчєствєнную”. На деяких з них і досі є “ордени пабєди”. Як-от, наприклад, на меморіалі славутчанам, полеглим у війні 1941-1945 років.