Марко Данилович Безручко – генерал-хорунжий армії УНР, голова штабу Корпусу Січових Січових Стрільців, начальник штабу Армії. Його життєвий шлях тісно пов’язаний з Шепетівкою. Саме завдяки вмілим тактичним плануванням оборони Шепетівського залізничного вузла у квітні 1919 року Марко Безручко зажив слави видатного тактика військового мистецтва.

У листопаді 1917 року, після проголошення Українською Центральною Радою ІІІ Універсалу та автономії УНР, більшовики розпочинають боротьбу за владу по всій території України. Не винятком була і Шепетівка, яка була важливим стратегічним пунктом та центром залізничних шляхів.

У статті подано життєпис видатного українця, військового та політичного діяча, співорганізатора і полковника Січових Стрільців, співзасновника УВО, ОУН Романа Кириловича Сушка.

100 років тому на теренах України відбулися події, які в історії нашої держави отримали назву Українська революція 1917 – 1921 рр. Про її визначних людей, зокрема Михайла Грушевського, Володимира Винниченка, Симона Петлюру, Євгена Коновальця шепетівчани дещо знають чи хоча б чули. Але, на жаль, ще багато імен героїв Української революції лишаються забутими. Героїв, які століття тому, на протязі п’яти років, боронили незалежність нашої Батьківщини. Саме тому ми розпочинаємо цикл статей «Забуті імена Української революції 1917 – 1921 рр.», в яких будемо розповідати про вояків армії УНР, які були причетні до подій пов’язаних з Шепетівкою.

Іван Васильович Рогульський був одним з найкращих офіцерів у війську УНР. Народився чоловік 5 жовтня 1892 року в селі Голобутів Стрийського повіту Галичини. Батьки Івана, Василь і Ванда, були службовцями. У 1884 році вони одружилися і мали 12 дітей. Четверо з них нажаль померли у малолітньому віці.

22 січня 2020 року в міській бібліотеці №1 відбувся урок історичної пам’яті «Соборність рідної землі – основа нації й держави».

Сьогодні, 22 січня, у Шепетівці пройшов тематичний захід, присвячений Дню Соборності України.

Події, які мали місце 100 років тому, й досі впливають на Україну, ніби віддзеркалюють наше сьогодення. Але що про них знаємо і чи уявляємо, що би сталося, якби Німеччина виграла війну? Йдеться про 1918 рік та підписання в той час Брест-Литовського мирного договору (у момент підписання його називали Берестейським).

Якщо дивитись на панораму міста Шепетівки з висоти пташиного польоту, музей Миколи Островського нагадує жорна - невід'ємний колись елемент в кожній українській оселі. Згадалось це тому, що за драмою Уласа Самчука "Шумлять жорна" жорна - це символ незнищенності українців. Через твір проходить думка: мовляв, хоч би як було важко українцям, хоч би як їх пригнічували окупанти, вони все одно здатні виживати у складних умовах.

Визвольно-революційні змагання страшним буревієм пролетіли по простору України і нашого краю. Щонайменше 18 разів влада у Шепетівці переходила з рук в руки.