російськоукраїнська війна

Улашанівська сільська громада Шепетівського району провела в останню земну дорогу свого земляка, вірного сина України, мужнього воїна — солдата Василя Миколайовича Мазура. Захисник загинув ще на початку 2024 року під час важких боїв на Донеччині, проте довгі місяці вважався зниклим безвісти. Лише цього літа Герой назавжди повернувся до рідного дому «на щиті».

Славутська громада знову поринула у глибоку жалобу. Земляки провели в останню земну дорогу свого рідного сина — мужнього Захисника України, старшину Олександра Миколайовича Столяра. Воїн загинув наприкінці 2024 року під час виконання складного бойового завдання, проте понад 19 місяців родина жила надією, яка остаточно згасла лише цього літа.

Ганнопільська громада Шепетівського району провела в останню земну дорогу свого земляка, військовослужбовця Державної прикордонної служби України Сергія Васильовича Пархомчука. Чоловік став на захист країни влітку 2024 року, проте під час служби підірвав здоров'я і після важкої хвороби його серце зупинилося 16 липня 2026 року.

Полонська громада Шепетівського району провела в останню земну дорогу свого земляка, мужнього оборонця України, старшого солдата Олега Євгеновича Бурча. Життя 49-річного захисника обірвалося весною 2025 року під час боїв на Донеччині. Лише через рік із лишком після трагічної загибелі Герой повернувся додому «на щиті» для вічного спочинку.

15 липня 2026 року Понінківська громада у глибокій скорботі та з невимовною вдячністю провела в останню земну дорогу свого земляка — мужнього Захисника України, солдата Руслана Михайловича Власюка. Життя 37-річного воїна обірвалося ще на початку 2024 року на Донеччині, проте понад два роки родина жила в гнітючій невідомості, сподіваючись на диво.

Шепетівська громада готується вшанувати пам'ять та провести в останню земну дорогу свого земляка, відважного воїна Андрія Вікторовича Зайця. Солдат загинув наприкінці 2024 року на Донеччині, і лише тепер, після тривалих місяців очікування та важкої невідомості, Герой повертається додому на вічний спочинок.

15 липня Славутська громада провела в останню земну дорогу відважного воїна, молодшого сержанта Сергія Сергійовича Василюка. Чоловік понад три роки віддав обороні країни, забезпечуючи зв'язок та повертаючи до строю понівечену бойову техніку. Його життя передчасно обірвалося 13 липня 2026 року — серце захисника не витримало надлюдського фізичного та психологічного виснаження війни.

Полонська громада Шепетівського району зазнала ще однієї непоправної втрати. У селі Ганусино провели в останню дорогу нашого земляка, ветерана Збройних Сил України, солдата у відставці Миколу Івановича Козловського, який боронив рідну землю від загарбників.

14 липня 2026 року Судилківська громада Шепетівського району у глибокій скорботі, з невимовним болем у душі провела в останню земну дорогу свого земляка — відважного Захисника України, сержанта Віталія Віталійовича Вишневського. Воїн, який став на захист Батьківщини з першого дня повномасштабного вторгнення, понад рік вважався зниклим безвісти. Його найменший син народився вже після того, як серце батька навіки зупинилося в бою на Донеччині.

Сьогодні Нетішинська громада схилила голови у скорботі, проводжаючи в останню земну дорогу 44-річного Захисника України Олександра Процика. Життя офіцера, який сумлінно боронив державу на передовій, передчасно обірвала важка хвороба.