російськоукраїнська війна

Жалоба, сум і невимовний біль знову огорнули Улашанівську громаду. 9 березня 2026 року мешканці громади, рідні, близькі, односельчани провели в останню путь свого земляка, Героя, солдата Збройних Сил України Гуменюка Василя Васильовича, який беззастережно віддав своє життя заради захисту нашої країни. Він загинув понад півтора року тому, але лише тепер повернувся до рідного дому. Уже назавжди…

У ніч на 07 березня (з 18:00 06 березня) противник завдав комбінованого удару по об'єктах критичної інфраструктури України із застосуванням ударних БпЛА, ракет наземного та морського базування.

Сьогодні відбувся другий і заключний етап обміну полоненими відповідно до домовленостей у Женеві. Звільнено із російського полону ще 300 українських військовослужбовців.  Вчора з російської неволі було звільнено 200 військовослужбовців.

5 березня у селі Новоселиця Полонської громади попрощалися із військовим Гесом Олегом Івановичем (31.05.1974 — 27.02.2026). Про це повідомили у Полонській міській раді. 

Сьогодні Славутська громада прощалася з людиною великої душі та незламної мужності — старшим солдатом Володимиром Олександровичем Меріновим. Він був не просто Воїном. Він був серцем своєї родини й гідним сином України.

25-річна Антоніна Штоль – єдина військова з Ізяславської громади, що на Шепетівщині, котра загинула під час повномасштабного вторгнення. Це сталося 1 листопада на Дніпропетровщині, під час російського обстрілу.

Олександр Миколайович Хоменко з позивним «Фенікс» був майором та командиром танкового батальйону 92-ї окремої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка. Йому було лише 26 років. За цей короткий час він став офіцером, якого глибоко поважали побратими та остерігалися вороги. Для країни він був відважним воїном, для підлеглих — авторитетним командиром «Миколайовичем», а для батьків — завжди коханим сином Сашунею. Це історія хлопчика з Білогір'я, який завдяки силі волі подолав важку хворобу серця, проявив неймовірну відданість своїй справі та залишився вірним побратимам до останнього подиху.

Чорним крилом розпачу знову торкнулася нашої громади звістка про непоправну втрату. З глибоким сумом сповіщаємо, що 22 лютого 2026 року відійшов у вічність солдат Луцик Роман Михайлович, 18 лютого 1994 року народження, курсант навчальної роти школи індивідуальної підготовки.

Свій позивний, розповідає боєць, отримав від побратимів, так і закріпилося. Для нього війна почалася 26 лютого 2022 року. Каже, що найважче на службі зберегти життя.

24 лютого 2026 року, у день четвертих роковин повномасштабного вторгнення та дванадцятого року війни за Незалежність, Шепетівська громада долучилася до загальнонаціональних заходів. Відповідно до Постанови Верховної Ради України, цей день встановлено як Національний день молитви — час для шани полеглим та духовної консолідації суспільства.