— В прошлом году 31 корову зарізали, — зітхає місцевий Олександр Шинкарук, 66 років. — У якої лейкоз найшли, яку надуло. Бо вони ходять біля того смітника. Не вгледів — пішла, з'їла кулька, живота здуло. Не встигнеш дорізати — здохне.
Пліщин за 5 км од райцентру. Тут понад тисячу жителів. За селом є легальний смітник. За вивіз одного мішка комунальники правлять 2 грн. 10 років тому хтось викинув мотлох у ярок біля крайніх хат. Відтоді люди почали скидати непотріб там, утворилося стихійне звалище. Зараз має зо 5 га, до найближчих хат — 40 м.
— Це ужас якийсь, — розказує 43-річна Ірина Рябова. Її хата неподалік. — На тому тижні хтось підпалив мусор. Пластмаса горить, ми чуть не почаділи. Вогонь підступив до самих хатів. Подзвонили лісникові. Той викликав пожарників. Трактором оборали землю, щоб будинки не погоріли.
— Оце пару днів назад приїхала машина, привезла гору памперсів, — додає її сусідкаВалентина Корнійчук, 43 роки. — Я вибігаю: "Нашо сипеш?" А він: "Усі вивозять, і я везу". Й поїхав. Шо ти йому скажеш.
На смітнику купи поліетиленових пляшок, памперсів, дохлі собаки й коти.
— Такого хоч відбавляй, — Олександр Шинкарук торкає ногою метвого пса. Тіло почало розкладатися, його обсіли мухи. — Здох кінь — везуть сюди. Корова — тоже.
Поряд зі звалищем живуть 12 сімей. У кожній є діти.
— Гляньте, що твориться. А сьогодні рано я вже все визбирувала, — Людмила Недосип із крайньої хати збирає поліетиленові пакети, що їх вітер розносить подвір'ям і городом. — Моїй доці Віці 15 років. У неї цілий рік температура 37. Врачі не знають, що то таке. У мене постоянні головні болі. Криницю прийшлося накрити, бо сміття наносить. Та яка то вже вода. На палець усякої гидоти плаває.
Селяни скаржилися на смітник до сільської ради і районної санітарно-епідеміологічної станції.
— Ми щороку там прибираємо, але щороку насипають, — розводить руками голова Пліщинської сільради 49-річна Тетяна Квітницька. — Офіційний смітник — за 3 кілометри від села, ніхто не хоче тратити солярку. Сюди везуть і з Шепетівки, й наші. Зверталися в міліцію — нуль результату. Ми, канєшно, приберемо, але люди знову накидають.
— Головного лікаря нема, — секретар районної СЕС стишує музику, яка лунає з динаміків комп'ютера.
Заступник голови райдержадміністрації 53-річний Юрій Лінник обіцяє перевезти мотлох зі стихійного звалища на офіційне.
— Усе приберемо, дамо вказівку санстанції взяти проби вод, — запевняє. — Люди везуть непотріб не через відсутність грошей, а через відсутність культури.
