Як завжди, перед виборами ми проводили інтернет-опитування політичних вподобань шепетівчан, але цього року з цим у нас виникли труднощі. На всі площах де ми запускали опитування, згодом починались відверті накручування за певних кандидатів. Дієвого методу захисту ми так і не придумали, тому цього року вирішили таке опитування не проводити. На жаль незалежних соціологічних досліджень у нас ніхто не проводив (була одна організація, але занадто багато фактів вказує на їх зв'язок з однією із політичних сил), тому щоб приблизно орієнтуватись в рейтингу кандидатів та політичних сил, ми скористались опитуваннями декількох різних виборчих штабів.
Огляд кандидатів на посаду міського голови Шепетівки
Веселкова Галина Петрівна - беззмінний директор ТОВ "Шепетівка-Компані", тобто суботнього ринку. У травні 2016 року закінчується термін договору на тимчасове розміщення цієї ярмарки, тому бажання Галини Петрівни стати міським головою цілком зрозуміле. Коли в місті пустують наявні ринки, то доцільності щосуботи проводити ще один ярмарок немає. Тим паче, що через падіння платоспроможності кількість бажаючих торгувати зменшується.У своїй передвиборчій кампанії Галина Петрівна найперше орієнтується на літніх жінок, які готові проголосувати за добродушну просту жінку-благодійника, але Галина Петрівна не до кінця відверта зі своїм виборцем. Мало хто знає, що багато з тих речей, які подаються як благодійність, насправді є вимогою договору, який було підписано з містом. Більше того, багато пунктів з того договору не виконується. Для прикладу ТОВ "Шепетівка-Компані" має повністю займатись освітленням Проспекту Миру, благоустроєм прибудинкових територій, платити в бюджет 10% свого прибутку (насправді платиться значно менше). Обурливою також є спроба присвоїти собі одноосібно в заслуги реконструкцію стадіону "Локомотив", звичайно частка допомоги Веселкових є, але аж ніяк не домінуюча, левову частку коштів дали інші підприємці та і не потрібно забувати праці тих людей, які віддано і безкоштовно працювали над реконструкцією.
Навіщо на посаду міського голови висувалась Вінницька Тетяна Олександрівна абсолютно незрозуміло. Звичайна дружина воєнкома, який після 15 діб у зоні АТО швидко оформив собі учасника та увірвав 2 гектари шепетівської землі, не має жодних шансів бути обраною. Є підозри, що це технічний кандидат, для того щоб завести потрібних людей до виборчих комісій.
Діхтярук Олександр Леонтійович - колишній перший заступник одіозного Сергія Антонюка, вірою і правдою служив йому до самого кінця. Після Революції Гідності відсиджувався на тепленькій посаді у Хмельницькому, а зараз із прапором "господарник" хоче стати міським головою. Щоправда за всіма опитуваннями, мрії Олександра Леонтійовича не збутись. Є підозра, що фінансує його кампанію Савчук Руслан Віталійович - найпотужніший місцевий перевізник.
Ординська Валентина Миколаївна має не найкращу репутацію серед селян, на їх переконання саме вона довела до занепаду колгоспи, якими керувала. Після того великий відрізок свого життя провела на керівній посаді у податковій. Зараз являється місцевим депутатом, куди пройшла під знаменами Партії Регіонів і вірно служила їй до самої Революції Гідності. За опитуваннями має доволі низьку підтримку серед шепетівчан, тому детально зупинятись немає сенсу, не допомогли і заклики голосувати за неї зі сцени безкоштовних концертів, які оплачувала партія "За конкретні справи".
Підопригора Роман Борисович за всіма опитуваннями не має і примарних шансів стати мером. Хоч був обраний місцевим депутатом від партії "УДАР", але весь час підтримував рішення Сергія Антонюка. За це влаштував жінку в управління освіти виконавчого комітету Шепетівської міської ради, а сам захищав інтереси у судах новоствореної управлінської кампанії "Управдом". За час свого депутатства запам'ятався хорошою юридичною підкованістю і особистою неприязню до в.о. міського голови.
Полодюк Михайло Іванович виконує обов'язки міського голови вже більше року, тому його персона особливо у центрі уваги шепетівчан і нашої редакції зокрема. За цей час чимало бруду було вилито на його адресу і зрозуміло чому, він поступово, але впевнено почав ламати всі корупційні схеми, які були у владних кабінетах. Це не подобається ні старим ділкам-бізнесменам, ні чиновницькому апарату, тому зараз вони з нетерпінням очікують результатів виборів. На жаль недосконале законодавство та продажні суди не дають змогу швидко звільнити з посад невідповідних людей, навіть якщо ті порушили Закон. Як приклад можна навести випадок, коли чиновниця підробила підпис, що завдало збитків місту, але суд досі не вбачає в цьому підстав для звільнення, не кажучи вже про кримінальну відповідальність.
Повільність переформатування місцевої влади також пов'язана з депутатським корпусом, який дістався нам ще з часів, коли у нас безроздільно владарювала Партія Регіонів. Він всіляко ставить палки в колеса і не дає навіть призначити заступників, таке враження, що вони керуються правилом "чим гірше, тим краще". Тому особливо гостро постає не так питання міського голови, як саме складу міської ради.
За всіма опитуваннями Михайло Іванович знаходиться в лідерах передвиборчої гонки, але якщо разом з тим підтримки не отримають партії "Свобода", "Самопоміч" чи "Батьківщина, то ефективність праці буде значно ускладнена.
Та попри всі складнощі в.о. міського голови є чим похвалитися: повернуто водоканал місту, відремонтовано ряд доріг та тротуарів, встановлено нові автобусні зупинки, завдяки викоріненню корупції нарешті ожили старі довгобуди, завершується розробка генерального плану міста, закуплено нову комунальну техніку, почато судові справи щодо повернення земельного податку в казну, прибрані всі бар'єри для доступу шепетівчан до міської влади. До честі Михайла Івановича він жодного разу не піарився на цих здобутках, для прикладу на автобусних зупинках ви не знайдете "встановлено за сприяння" і тд.
Ще довго можна продовжувати, але це не основне, основне те, що Михайло Полодюк довів свою профпридатність у керуванні містом, а високий рівень освіти, принциповість у питанні корупції та розуміння бізнес-процесів дасть змогу перейти до наступного етапу - залучення інвестицій, що у свою чергу дасть нові робочі місця та покращення соціально-економічного становища міста. У свою чергу хотілось би щоб інформування населення про діяльність у владних кабінетах була більш активним та доступним.
Звичайно без недоліків не обійшлося, але вони несуттєві і перекриваються основним аргументом - Полодюк завжди відкритий до діалогу і готовий до консенсусів, дуже важливо коли мер відкритий до людей і не відгороджується від них коштовними будинками та дороговартісними авто.
Сидоренко Ірина Володимирівна - кандидат від Самопомічі, активний громадський діяч та підприємець, завзято допомагала під час Революції Гідності та АТО, завжди чітко відстоювала свою позицію і апелювала Сергію Антонюку. Тим не менш, Ірина Володимирівна поки що мало відома для масового виборця, виборчий штаб і сам не дуже вірить в перемогу свого кандидата. Тому можемо лише побажати набиратись досвіду державного управління та спробувати свої сили в наступний раз.
Синюта Володимир Володимирович вже вдруге пробує взяти мерське крісло, цього разу він навіть залучився підтримкою провладної партії, але це ще не гарантує результат, на відміну від попередніх спроб, в конкурентах є достойні кандитати і Володимир Володимирович вже не "менше зло". За попередніми опитуваннями Володимир Володимирович мав хороші рейтинги, але розгубив їх під час своєї передвиборчої кампанії. Сильно вдарило по репутації кандидата скандальне інтерв'ю Шепетівському віснику, в якому він себе мало не назвав одноосібним засновником самооборони. Потім були випадки коли за рахунок однопартійців, були спроби самопіару. Не пішов на користь скандальний вихід із партії "Батьківщина".
Та найбільше людей обурили списки кандидатів до міської ради, які очолив Синюта В.В. Такою кількістю одіозних регіоналів та пристосуванців мало хто може похвалитись.
Незрозумілою була і сама виборча кампанія: ми так і не зрозуміли як і що саме буде покращувати в житті Шепетівки кандидат. Джинса у місцевих "ЗМІ" та різноманітні доброчинні акції мало цьому сприяють. І як би не було як минулого разу, коли пройшовши у міську раду першим номером, партійні боси змусили його скласти повноваження.
Попри шалену грошову підтримку ТОВ "Шепетівка Енергоінвест" шансів отримати перемогу Чернушич Алла Володимирівна не має. Занадто вже негативний слід залишають по собі її спонсори. Тому навіть не будем зупинятись на її персоні.
Останній кандидат, про якого ми розповімо це Юзвенко Орест Олегович - депутат міської ради, колишній член Партії Регіонів. Справно голосував в більшості Антонюка, але з побиттям студентів на Майдані відразу вийшов з лав партії. Після того пішов добровольцем воювати в зону АТО, виходив з Дебальцівського котла. Окрім браку досвіду державного управління та членства у Партії Регіонів, більше суттєвих недоліків ми виокремити не можемо. За опитуваннями кандидат має суттєву підтримку, але перемога не прогнозується.
Огляд списків кандидатів на посаду депутата Шепетівської міської ради
Огляд всіх 336 кандидатів ми звичайно зробити не зможемо, але нам цього і не потрібно. Новий Закон "Про місцеві вибори" написано так, що роль окремих кандидатів звелась до агітаторів за партію на місцях. Ви не зможете проголосувати за кандидата окремо від його партії. Якщо навіть кандидат перемагає на окрузі, це ще не гарантує його проходження до міської ради. Як не крути, а голоси буде акумулювати партія, тому, грубо кажучи, ми маємо все ту ж завуальовану пропорційну систему. Отож і огляд будемо робити по партіях.Аграрна партія України - цілком та повністю політичний проект корпорації "Сварог Вест Груп". Щоправда корпорація завбачливо не клала всі яйця до однієї корзини, її ставлеників можна знайти і в президентському блоці "Солідарність". Передвиборчу агітацію вели з розмахом, але без особливого креативу. Все ті ж банальні білборди, купа дороговартісної поліграфії, "джинса" в газетах і по телебаченню, різноманітні доброчинності та роздача яблучок з наклейками партії. Весь той роздутий штат піарників, які має корпорація у своєму розпорядженні, явно дарма їсть свій хліб, бо так і не зрозуміло для чого вони взагалі йдуть на вибори? Що аграрії збираються робити у місті? Словом, все одно що з гармати по горобцям стрельнули.
Зате люди одразу помітили у списках чимало колишніх регіоналів, при чому є і діючі місцеві депутати, які безпосередньо були причетні до дерибану міста за часів Антонюка. Очолює список Шайнога Юрій Миколайович, який за кошти місцевого бюджету просто виконує свої посадові обовязки, але якого, вперто, деякі люди називають, набитим оскоминою словом "господарник".
Та найбільше діючих депутатів, які вийшли з Партії Регіонів у пропрезидентській партії “Блок Петра Порошенка “Солідарність”. Навіщо було збирати цих всіх політичних трупів під одним дахом незрозуміло, невже в місті мало достойних людей? Але з іншого боку, весь цей мікс з бізнесменів та бюджетників легко піддається керуванню, якщо їм не заважати використовувати депутатське крісло у своїх приватних потребах. Взагалі найбільше розчарування цього року - це саме списки пропрезидентської партії, аналогії з Партією Регіонів Януковича не робив лише лінивий.
Попри це, партія за опитуваннями має непогані шанси на проходження в міську раду, на жаль не всі розуміють, що підтримуючи Порошенка, вони підтримують всіх тих недостойних людей, які привели наше місто до такого занепаду.
Агітацію партія почала одна з перших, чимало коштів на різні доброчинності вливав народний депутат Роман Мацола, який пройшов до Верховної Ради за нашим округом. В останній момент прокинулись кандидати до обласної ради, які попутно рекламували політичну силу в цілому.
Партія "Відродження" з’явилася у 2004 році як проект тодішнього міністра транспорту Георгія Кірпи. У 2015 році до "Відродження" перейшли представники парламентської групи "Економічний розвиток", яка складалася переважно з колишніх регіоналів. Головою "Відродження" став екс-регіонал, колишній міністр нардеп Віктор Бондар, голосувальник за "диктаторські закони 16 січня".
В нашому регіоні партія абсолютно непрохідна, це розуміє і саме керівництво, бо списки кандидатів-депутатів складаються з відверто випадкових людей.
Список Всеукраїнського об’єднання "Батьківщина" у місті очолює Прохорчук Валентина Павлівна - активний громадський діяч та член місцевої самооборони. Минулого скликання, партія стала чемпіоном за кількістю перебіжчиків в неформальну коаліцію Антонюка. Цього разу лишається лише сподіватись, що до формування списків підійшли більш виважено, тому що політична сила має всі шанси знову зайти до міської ради. Тим не менш, представники цієї політичної партії брали активну участь в Революції Гідності на рівні зі свободівцями, а ті депутати, що не зрадили свого виборця, активно і до кінця відстоювали інтереси міста.
Хороші результати опитування пророкують Всеукраїнському об’єднанню "Свобода". Попри нечисленне представництво в минулому скликанні, саме депутати цієї політичної сили чинили найпотужніший спротив місцевому князьку Антонюку. Через високу дисципліну та мотивацію, у партії не було жодної "тушки". Списки складаються як з перевірених багнетів, так і з нових партійців. Серед них варто відзначити місцевих самооборонівців Верхогляда Михайла Івановича та Кучерука В’ячеслава Вікторовича, які повністю пройшли Революцію Гідності, а потім неодноразово возили допомогу для наших військових на сході країни. Зараз хлопці служать в армії, куди їх по явно замовному принципу спровадили саме напередодні виборчого процесу, тим не менш, їхні справи кричать гучніше за будь яку агітацію, тому чимало людей підтримують "Свободу" саме завдяки цим людям. Звичайно ми не хочемо образити всіх інших партійців, дуже багато з них також пройшли Майдан, але саме прізвища цих двох чоловіків були найчастіше на слуху.
Партію "Народний контроль" багато журналістів повязують з Банковою, за її допомогою адміністрація президента намагається відібрати голоси на Заході України у набираючої обертів партії львівьского міського голови Андрія Садового. На місцевому масштабі, партію представляють вигнанці з партії "УДАР", які всупереч волі керівництва партії всіляко заважали діяльності в.о. міського голови Полодюка М.І., а за часів Антонюка голосували в унісон з "регіональною" більшістю. Весь список шепетівського осередку пронизаний сімейними зв'язками, така собі політична династія, де куди не плюнь, то родич першого номера Окунєвича Олександра Володимировича.
Шанси пройти до Шепетівської міської ради в "Народного контролю" мінімальні, очевидно це розуміє і керівництво партії, яке звело фінансування активностей в Шепетівці до мінімуму.
Політична партія "За конкретні справи" - ще один заповідник колишніх регіоналів, що і не дивно, адже голова партії сам затятий регіонал, який голосував за диктаторські закони 16 січня. Власник будівельних супермаркетів "Епіцентр" не гребує ні контрабандою, ні торгівлею на окупованому Криму та буремному Донбасі. Очевидно така діяльність принесла чималий прибуток Олександру Герезі, тому що Хмельницьку область він засівав найщедріше за всі інші політичні сили. Тут вам і різноманітні подарунки бюджетним установам, і концерти, і білборди, і засилля "джинси" у ЗМІ. Та партія явно не дуже розраховує на проходження до міської ради, її основна ціль - це обласна рада. Список очолює Савчук Руслан Віталійович, який був вірною опорою Сергія Антонюка, а свої статки заробив на махінаціях з місцевими перевезеннями.
Все що вам потрібно знайти про партію "Нова держава" - це комуністи, не мають навіть примарного шансу на проходження до міської ради, як і партії "Опозиційний блок", "Патріот", "Соціалісти" та "Укроп".
Зате Об’єднанню "Самопоміч" за всіма опитуваннями прогнозують хороший результат. Списки складаються як з активістів місцевої самооборони, так і з приватних підприємців, які підтримували революціонерів Майдану та військовослужбовців. Також присутні звичайні молоді люди, які не заплямували себе корупцією чи протиправною діяльністю.
Єдине, що є зауваження до самої передвиборчої кампанії. Від Самопомічі чекали більш сучасного підходу до агітації, де виборцю доносились би шляхи покращення соціально-економічної ситуації в місті. Натомість були банальні акції типу комп'ютерних курсів для літніх людей, безкоштовна перевірка артеріального тиску, юридична консультація, безкоштовний перегляд кінофільму чи фарбування мосту в парку.
В банальності та безглуздості агітаційної кампанії немає рівних партії "Сила громад". Партія найпершою почала агресивну кампанію через білборди з тривіальними лозунгами, і витратила саме на цей вид агітації найбільше коштів з усіх партій. Не жалілись кошти на різноманітну "доброчинність", яка більше була схожа на підкуп виборців, лише ця партія додумалась роздавати продуктові набори за паспортні данні. Багато хто посміявся з декількох встановлених лавочок та підрехтованих автобусних зупинок.
Списки складаються як з працівників ТОВ "Шепетівка Енергоінвест", так і з абсолютно випадкових людей, які певно і не здогадуються в яке лайно вляпались. Адже все, що потрібно знати про "Силу Громад", що це шахраї, які витягнули з кишень шепетівчан більше 50 млн. грн. Київське керівництво партії намагається провести у місцеву владу своїх людей, щоб ті не нагадували за борги для НАК "Нафтогаз", доки їх начальство буде "домовлятись" з газотрейдерами про реструктуризацію боргів, які до речі вони планують гасити за рахунок завищених тарифів та надмірної економії газу.
На місці правоохоронців я би пильно спостерігав за керівництвом партії, тому що попри колосальне вливання коштів на агітаційну кампанію, "Сила громад" має примарні шанси на проходження до місцевої ради. Є великі шанси, що одразу після поразки, керівництво спробує втекти з міста і навряд чи з пустими руками.
Ну і на завершення у нас лишилась лише Радикальна партія Олега Ляшка. На перший погляд, марати руки об абсолютно популістську партію не захотів ніхто окрім подружжя Веселкових. Але якщо уважно поглянути на списки, то можна знайти, для прикладу, креатуру Миколи Агаркова. Отримати дивіденди на місцях, від загальноукраїнських рейтингів партії охочих вистачає.
Агітаційна кампанія креативом не вирізнялась, були і роздача продуктових наборів ветеранам, і саджання дерев, і встановлення лавочок, і відновлення дитячих майданчиків та збирання допомоги військовослужбовцям.
Сподіваюсь огляд допоможе визначитись виборцям, які мали сумніви до цього часу. Він не претендує на істину в останній інстанції. За моїм проханням коментарі до цієї статті будуть закриті, ця стаття не написана для того щоб починати чергові розборки. Ви можете погоджуватись чи не погоджуватись з оглядом, але зробити свій вибір 25 жовтня ви просто зобов'язані. Для того щоб ви мали право обирати, гинули люди на Майдані та в зоні АТО. Пам'ятайте про це!
