Сім тематичних кімнат: історія українців у деталях
Як розповідає обозний Віктор Гнатюк, курінь налічує сім тематичних кімнат, кожна з яких є окремим містком в історії українського народу. Серед них — кімнати давньої та новітньої бойової слави, побутові приміщення, світлиця та канцелярія отамана.
Курінний отаман Сергій Хмис, демонструючи канцелярію, зазначає, що головними атрибутами в ній є ікони та бунчук. За його словами, отаман, писар та вся козацька старшина були заможними людьми, які вміли заробляти гроші та ділитися ними зі своїми підлеглими.
Сам курінь відтворює традиційне житло козацтва. Старовинні предмети побуту козаки шукали самотужки по всій Ізяславській громаді:
- меблі зібрали з трьох навколишніх сіл: Білевого, Кіндратки та Ріпок;
- старовинний фартух передали з Христівки;
- в експозиції є сорочки, яким, за оцінками, понад 120 років.
Також, як наголошує їздовий Василь Бевзюк, за давньою традицією в курені обов'язково мала бути каплиця. Для її освячення до Ізяслава приїжджали вісім священників.
Трофеї сучасної війни: від «Джавеліна» до речей окупантів
Окрема гордість куреня — експонати, передані українськими військовими просто з передової. Серед новітньої експозиції можна побачити:
- тубус від протитанкового комплексу Javelin;
- речі російських «мобіків», привезені з-під Вугледара;
- повну розгрузку та спорядження російського морського піхотинця, який, за словами козаків, «приїхав воювати з міста Саратова».
Від барикад Майдану до допомоги ЗСУ
Ідея створення куреня виникла ще під час Революції Гідності. Перші ізяславські козаки були активними учасниками Майдану. Саме там, на барикадах, вони навчилися готувати традиційні козацькі страви, які згодом привезли до рідного міста та почали готувати на місцевих святах.
Сьогодні козаки Ізяславського куреня продовжують цю славну традицію. Вони варять борщ, куліш, ліплять вареники та готують інші українські страви, щоб збирати кошти для потреб Збройних Сил України.
«Багато хто не знає свою історію. Історія є перекручена в багатьох випадках. Тому ці факти ми повинні переказувати людям і зберігати ці традиції», — підсумовує обозний Віктор Гнатюк.
(За матеріалами сюжету Оксани Снігур, «Суспільне Новини. Хмельниччина»)
