Історія нашого сьогоднішнього Вартового світла дещо відрізняється від багатьох попередніх. Адже і до 24 лютого 2022 року мав за плечима військовий досвід – понад 20 років. Через свідоме бажання воювати і нищити ворога ще у 2014-му доклав чимало зусиль, щоб потрапити в зону проведення АТО/ООС. Та потім військову службу довелося залишити.
Закінчення навчального року 2022-2023 для школярів Шепетівки принесло турботи зі вступом. Як і більшість сучасної молоді, наші випускники проявляють цікавість до сучасних ІТ професій. Пов’язано це, перш за все, з перспективами гарного заробітку та попитом на фахівців цієї галузі. До того, ж, щоб тримати професію не треба далеко їхати. Відразу кілька вишів Хмельницького та області мають факультети інформаційних технологій.
Дві "двохсотки" з мультитесту принесла шепетівчанину Владиславу Омелянчуку "бронза" на Міжнародній хімічній олімпіаді, яка відбувалась в середині липня у Швейцарії. Про це він розповів після повернення додому. Які враження у Владислава після олімпіади, з якою професією планує пов’язати своє життя та як зустріла його після повернення зі Швейцарії вчителька з хімії, далі у матеріалі.
Якщо ви досі шукаєте, чим зайняти дитину цього літа — тоді варто поцікавитись про Шепетівський Клуб національно-патріотичного виховання молоді "23". Його створила Олена Драчук, військовослужбовиця, волонтерка та учасниця Жіночий Ветеранський Рух. У цьому клубі виховують насамперед лідерів, які в майбутньому стануть рушіями змін у країні. А навички військового вишколу сподобаються і хлопцям, і дівчатам. Чим ще вирізняється ця організація, розповіли у проекті "ШоТам?".
Історія сьогоднішнього Вартового світла навряд чи суттєво відрізняється від нинішніх «літописів» переважної більшості українців. До повномасштабного вторгнення Сергій Медвідь мав родину, роботу, хобі. Працював електрозварником ручного зварювання 5-го розряду в енергоремонтному підрозділі Хмельницької атомної електростанції, у вільний час захоплювався металообробкою: порівняно з теперішнім життя було майже безтурботним…
Це околиця міста Славута на півночі Хмельниччини. Тут у 1941 році нацисти створили табір для поранених радянських військовополонених — «Грослазарет Славута цвай, табір 301». Табір належав до типу шталаг — призначався для сержантського та рядового складу. Згодом табір перемістили у сусідню Шепетівку. А в Славуті розмістили шталаг під №357. Це місце трагічних подій радянська пропаганда оточила міфами на свою користь. Майбутнє ж локації не визначене. Однак про все за порядком.
Кохання, що зароджується на межі життя та смерті, та болючі втрати — така реальність українців, що з 2014 року борються з російською агресією. Про зародження кохання на війні, створення сім`ї на нулі та день, який розлучив її з коханим, розповіла Іванна Ткачук — парамедикиня та дружина загиблого мешканця Шепетівщини командира 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого Андрія Ткачука.
Цей навчальний рік був особливо важким та напруженим через умови воєнного стану. Однак наша українська молодь довела, що вона здібна, наполеглива та незламна, бо на своєму освітньому фронті показала чудові результати. Національний мультитест лишився позаду. Серед випускників 2022/2023 н.р. Ізяславської громади є дві учениці, які знають англійську мову та математику краще за інших. Тож нещодавно мені вдалося поспілкуватись із зірковими ексучасницями НМТ – випускницями Ізяславського ліцею №5 Веремієнко Аліною та Шевчук Діаною, які досягли неймовірних результатів, а саме потрапили в число найздібніших учнів України.
Сайт міста Шепетівка ©2005-2026
Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання на shepetivka.com.ua