Аліна Веремієнко безпомилково виконала всі завдання мультитесту з двох предметів – математики та англійської мови, і отримала 400 балів. Крім того, українську мову склала на 190 балів. З гордістю можна сказати, що Аліна потрапила в кількість учнів по Україні 408, які склали два предмети на 400 балів.
Діана Шевчук досягла висоти з англійської мови, отримавши з цього предмета 200 балів. Прикро, що з української мови до 200 не вистачило лише 5 балів.
Розмова з Аліною Веремієнко
Аліно, розкажи, будь ласка, про свої відчуття після того, як ти побачила свої результати.
Найперше, що я відчула, було полегшення. Полегшення від того, що тест, нарешті, закінчився, що тепер можна буде не просиджувати щодня по три-чотири години за математикою і пробними тестами, що можна буде більше не хвилюватись про результати, бо вони вже є прямо переді мною, на екрані. У мене як камінь з душі звалився. Потім прийшла радість. Чесно кажучи, я спочатку не повірила, коли побачила, що у мене все правильно з математики, бо саме в результатах із цього предмета найбільше сумнівалась. А вже потім мене охопила гордість: ось вони, результати моєї праці, вона таки не пішла в нікуди.
Торішня зима виявилась дуже складною для навчання через перебої зі світлом. І якщо в Ізяславі енергопостачання було дещо кращим , то в селі Васьківці, де ти проживаєш, світла не було по 14-16 годин на добу. Як тобі вдавалось навчатись?
Ліхтарик і планування дня відповідно до графіка відключень світла творять чудеса. Учитися з ліхтариком не було великою проблемою, труднощі виникали швидше на психологічному фоні, особливо в перші тижні відключень, коли навіть графіка нормального не було. Коли все ж таки світло вдома застаєш тільки дві, а, якщо пощастить, чотири години на добу, то хоч-не-хоч мотивація щось робити зникає зовсім. З часом вдалось доволі добре адаптуватись, графік став чотири на чотири, тому навчатись знову вдавалось з комфортом.
Хто для тебе був мотиватором у навчанні: мама, учителі, друзі? А хто для тебе був зразком для наслідування?
Напевно, протягом навчання в одинадцятому класі мене найбільше мотивувало саме те, що цей рік останній. Якщо я вже закінчила попередні класи на відмінно, то чому б і не закінчити на відмінно ще й цей. За всі роки якось навіть приїлося, що це не можливість, а потреба. Також мотивувало те, що я звикла робити справи якісно: якщо вже почала, то потрібно цю справу виконати достойно. Що ж до зразків для наслідування, то ними були мої друзі та деякі вчителі — справді неймовірні й талановиті люди, якими я дуже захоплююся. Вони всі, інколи самі того не знаючи, мотивували мене ставати кращою та гідною людиною.
Аліно, «гризти» граніт науки – це важка праця. Як ти реагувала на труднощі під час підготовки? Чи відчувала ти втрату мотивації і як з цим справлялась?
Звичайно, мотивація часто зникала, особливо коли я допускала забагато помилок у пробних тестах. Я злилася, розчаровувалася, без цього ніяк. Здебільшого це означало, що мені потрібно було зробити перерву і продовжити наступного дня – спокійно зробити аналіз помилок. Також дуже допомагала мама, яка завжди мене підтримувала і спонукала вірити в себе.
Аліно, за тобою будуть «полювати» найпрестижніші університети України. Якими критеріями ти будеш користуватись під час вибору закладу вищої освіти?
Найперше, на що я зверну увагу, - це безпека. Можливо, якби не війна, то націлювалась б у Київ, але зараз якось трохи страшнувато. Також хотілося б навчатися в тому місці, де оцінюють та цінують твої знання і навички, а не те, скільки грошей ти заплатиш. І, звичайно, де є комфортне та доступне житло й робота — все- таки зараз варто бути готовою до всього.
Розмова з Діаною Шевчук
Діано, всі дуже хочуть дізнатись про секрети твого успіху під час НМТ. Як ти готувалась до тестування? Як організовувала час для підготовки? Може, маєш якісь лайфхаки? Поділись ними з майбутніми одинадцятикласниками.
Якщо серед учнів вимовити два заклятих для них слова “підготовка до іспитів”, то в головах у більшості почнуть прокручуватись сірі картинки з відмовою від розваг, друзів, прогулянок та відсутністю сну. Проте це лише міф, який люди самі собі вигадують. Насправді, більшість зазнає невдачі через неправильний розподіл часу. У перший день підготовки ми всі такі мотивовані й думаємо, що можемо вивчити половину обсягу матеріалу за пів години. У результаті забуваємо про відпочинок, а інколи про сон та їжу і, як правило, втомлюємось до такої міри, що очі ледве -ледве тримаються розплющеними. І, звичайно, що після такого стресу організм буде здригатися від першої згадки про математику наступного дня. І тоді велика частина учнів відступає і боїться тієї підготовки як чорт хреста і кадила. А перед самим іспитом намагається пройти всю програму НМТ, вбиваючи свою нервову систему. Отже, так робити - неправильно. Перше, що ви маєте - організувати свій час та створити свою таймдошку, де буде список всього, що потрібно вивчити,адже у всіх є можливість встановлювати собі точне нагадування, як в аптеці. Важливо в процесі розподілу часу між предметами виставити пріоритетність: на складніші предмети для вас - більше часу. Ніколи не забувайте про відпочинок, раціональне харчування та здоровий сон. Ніякого героїзму і подвигів! Це лише зупинить процес підготовки. Наступним кроком буде прибрати усі відволікаючі чинники. У вас вмикається режим “не турбувати” на телефоні. Далі заздалегідь попередьте шумних сусідів і своїх батьків про свої наміри підготуватись у повній тиші. Головне - бути чесними та щирими з собою. Організація, логіка та самовіддача - запорука успіху. Також прогулянки чи спорт можуть непогано вас відволікти, підбадьорити ти підвищити ваш рівень концентрації.
Упродовж навчання в школі ти неодноразово була учасником і переможцем обласного етапу олімпіад з навчальних предметів. Якимось чином вони вплинули на високі результати НМТ?
Насправді, я б радила брати участь в олімпіадах лише з тих предметів, які вам цікаві або є фундаментом вашої майбутньої професії. І тоді підготовка до них буде корисною. До того ж процес проведення олімпіад нагадує тестування, і тому, коли ви зіштовхнетесь з таким вже не вперше, вам буде легше. Організм буде знати, як правильно реагувати на стрес у таких ситуаціях.
Для кожного учасника НМТ – це стрес. Чи варто боятись тестування? Як побороти хвилювання та паніку? Хто підтримував тебе та вселяв надію?
Тестування боятися точно не варто, а ось чого варто - це себе й своїх думок. Усі хвилювання та тривожність народжуються в наших головах. І чомусь багато хто починає усувати симптоми таблетками або ще чимось гіршим. А потрібно всього лиш впоратися із джерелом цих негативних почуттів. Адже проблема не в тестуванні, а у вашому ставленні до нього. Вам необхідно подивитись з іншого боку на іспит та підготовку, думати позитивно про себе і свої результати. Багато в кого тривожність виникає, коли ми бачимо, що хтось робить більше ніж ми. Запам'ятайте - це не привід щось змінювати у своєму графіку. Ніколи не скорочуйте час, відведений на “перезавантаження” організму. Пам'ятайте: у кожного свій рівень витривалості, стресостійкості і відновлення. І тільки ви знаєте себе й свої рамки можливого. Також важливо спочатку не дивитися на результат, адже ви тільки почали і за один день чи тиждень не побачите шаленого стрибку своїх знань. А це може бути таким злим демоном на плечі, який буде сидіти і нашіптувати вам, що ви робите недостатньо і треба зменшувати час відпочинку. Тому концентруйтесь на ваших діях, а не на результаті, і пам'ятайте, що головне - системність. Якщо ви відчуваєте, що вас накриває, то спробуйте зайнятись своєю улюбленою справою, можливо, це малювання або перегляд цікавого фільму. Хочу сказати, що більшість людей лякає невідомість - обдумайте все негативне та спробуйте ставитись до цього спокійно. І найголовніше: мені сильно допомогла щира підтримка та поради моїх найкращих друзів. Моральна та емоційна близькість та усвідомлення того, що завжди є з ким поговорити та обговорити неймовірно допомагають. Тому не соромтеся попросити про допомогу. Друзі - це чудово. А ще якщо ви всі разом готуєтесь до іспиту й розділяєте труднощі підготовки! Підходити до виконання завдання разом - весело та ефективно. Вирішувати задачу гуртом - це коли Глєб сидить шокований нею і бурчить, що нічого не вийде, Дарина знаходить креативні шляхи вирішення, Аня агресивно списує пів зошита, а Аліна знаходить таке геніальне рішення, нестандартність якого дивує навіть вчителів.
На твою думку, такий високий результат дає тобі «зелене світло» для вступу до омріяного вищого навчального закладу? Чи хотіла б ти, щоб незалежне оцінювання скасували?
На мою думку, цьогорічне НМТ - це вміння себе правильно налаштувати. Я гадаю, що технічне забезпечення тесту було не найкращим, рівень складності завдань у різні дні - різний. І тому я не можу сказати, що НМТ - це найоб'єктивніший спосіб оцінювання знань. Але якщо заплющити очі на всі неприємні обставини і не враховувати технічні недопрацьовані елементи, то я хочу сказати, що такий тип оцінювання досить точний і приємний для майбутніх студентів. Можливість вибору предмета за бажанням допомагає перевірити знання, які потрібні для професії. Тому скасування НМТ - точно не моє бажання. Я б лише хотіла, щоб саму систему проведення доопрацювали.
«Часи змінюються – і ми змінюємось разом з ним»,- так говорить латинське прислів’я. А якою, на твоє переконання, має бути школа майбутнього?
Школа - не тільки навчання, це важлива сходинка в житті кожної дитини. яка формує певну систему цінностей, погляди на життя, взаємини з іншими. Саме тут відбувається перша глобальна соціалізація людини. Я гадаю, що було б досить доречно впровадити поглиблене вивчення тільки тих предметів у старших класах, які необхідні для майбутньої професії. Виділяючи більше часу на необхідне, дитина зможе отримати більше актуальних знань, і це значно більше підготує її до вступу в омріяний університет. Також мені хотілося б впровадження більшої кількості завдань, які потребують роботу в команді, адже це розвиває комунікабельні навички та здружує дітей.
Дякую учасницям за щирі та відверті відповіді. З вами, як завжди, було дуже цікаво.
Мені пощастило навчати цих «зіркових» учениць. На уроках літератури вони були не просто відповідальними та старанними вихованками, а цікавими співрозмовниками, однодумцями, особистостями, у яких глибоко розвинене критичне мислення. Упродовж навчання в школі повітря над ними було «наелектризоване» колосальною наполегливістю, старанністю та інтелектуальною працею. Від щирого серця бажаю нашим «двохсотбальникам» подальших успіхів та нових зіркових досягнень!
Інтерв’ю підготувала
учитель Ізяславського ліцею №5 імені О.П.Онищука
Ірина Верцінська
